Пожежник
- Автор: Хилл Джо
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: ТОВ «Видавнича група КМ-БУКС»
- ISBN: 978-617-7489-78-7
- Переводчик: Евгений Гирин
- Жанр: Триллеры
Электронная книга - «Пожежник». Краткое содержание книги:
До Гарпер долинули крики. Краєм ока вона помітила збоку від себе рух: люди бігли, штовхаючи одне одного до землі. Повз її ліве вухо промайнув камінь і з гуркотом відскочив від брили, до якої вона ще кілька секунд тому була прив’язана.
Гарпер рушила до Пожежника, але на дорозі їй стала Ґіліян Нейборс. Гарпер здійняла ліву руку й розчепірила пальці, наче збиралася «дати п’ять». Однак натомість жбурнула вперед вогненний таріль, немов цілила пирогом дівчині в обличчя. Ґіліян закричала, тоді схопилася за очі й відступила, щезнувши.
У спину Гарпер влучив камінь. Шпичак болю пронизав поперек, та вже за коротку мить ущух.
Вона потягнулася рукою до клейкої стрічки, якою їй обв’язали голову, і щосили смикнула. Скотч не так відірвався, як зісковзнув з обличчя, обернувшись на розплавлену масу. Вона розтулила рота, й камінь випав з нього їй на долоню. Гарп затисла камінець у кулаці, той став нагріватися — його поверхня почала тріскатися й репати, біліючи від жару.
Запам’ятайте той камінь у її кулаці.
Майкл потягнувся, щоб ухопити Керол за зап’ястя, немов Ромео, котрий тягнеться до коханої Джульєтти через балкон: ти і я, крихітко, як тобі таке?
Ґілберт Клайн уже зірвався на ноги, щосили зацідивши Бену Патчетту кулаком у живіт. Бен зігнувся в попереку, скорчившись на очах. Чомусь Гарпер це видовище навіяло думки про пекаря, який замішує руками стигле тісто.
Ще один камінь влучив у Гарпер, цього разу втрапивши у стегно, і від удару в неї підкосилися ноги. Поряд виринула Еллі, підставила власне плече й допомогла жінці втримати рівновагу. Обличчя дівчинки перетворилося на закривавлену маску. Крізь понівечені губи проступав вищир. Її запястя досі лишалися скутими, перев’язані за спиною розкошланим мотузком. Гарпер доторкнулася до них рукою, оповитою рукавицею білого полум’я. Мотузка осипалася додолу, перетворившись на жмут звивистих палаючих червів.
Ще якихось три кроки, і Гарпер та Еллі опинилися біля Пожежника. Гарпер ухопила чоловіка попід пахви, зануривши долоні у вогнетривкий матеріал його куртки. Рукавиці з полум’я вмить згасли, порснувши чорним димом, оголюючи плетиво драконячої луски, яка звивалася її передпліччями. Спора й досі жевріла лиховісним червонясто-золотавим сяйвом. Щойно полум’я вщухло, як усе тіло Гарпер задубіло, а шкірою забігали мурашки. У голові запаморочилося, і вона ледь не повалилася на землю, та Еллі підхопила її і допомогла випрямитися, тримаючи рукою за плече.
Крізь мішковину, натягнуту Джонові на голову, проступали дві криваві плями: там, де мав би бути його рот, та з лівого боку голови. Еллі одним порухом зірвала шматину, відкривши заховане під нею обличчя. На вилиці зяяла рана, а верхня губа, задерта у кривавій усмішці, вся спухла. Втім, Гарпер уже приготувалася до гіршого. Його очі забігали — а тоді сфокусувалися, врешті спинившись поглядом на ній. На ній та Еллі.
— Встати зможеш? — запитала Гарпер. — У нас тут проблеми.
— Та шьо ти кашеш? — промовив чоловік, спльовуючи кров. Він дещо розгублено переводив погляд з жінки на дівчинку. — Про мене не турбуйтешя. Ідіть.
— Ой, та годі вже варнякати, — відрізала Гарпер, посмиком підводячи його на ноги.
Але Пожежник уже не слухав. Він стиснув їй плече, тицяючи кудись пальцем, широко розтуливши закривавленого рота й вибалушивши очі. Вказував він у небо.
— Правиця Божа! — залунав чийсь крик. — Це правиця Божа!
Гарпер підвела очі й побачила в небі велетенську вогненну руку, завбільшки з залізничний вагон, яка прямувала додолу. Рука метнулася в центр кола каменів, опустившись на гранітну лаву, де ще мить тому стояла Керол, яка тепер ховалася під нею в обіймах Майкла.
Від удару гігантського розпеченого кулака задвигтіла земля. Кулак вибухнув, перетворившись на величезні крила з полум’я, які здійнялися догори, випалюючи поверхню валунів довкола. Трава зашипіла, обертаючись на збляклі помаранчеві нитки, а тоді спалахнула й вигоріла. З центру кола порснуло розжарене повітря, і порив був таким сильним, що повалив Гарпер долілиць, Джонові на коліна. Від вибухової хвилі люди у натовпі заточилися — ті, хто стояв у передніх рядах, сахалися й задкували, таранячи спинами юрбу.
Лунали розпачливі зойки та перелякані крики. Емілі Вотерман збили з ніг ошелешені, приголомшені дорослі, а тоді колишній сантехнік Джош Мартінґейл усією своєю вагою у 212 фунтів наступив їй на зап’ясток. З лунким хрускотом її рука зламалася.