Вовки Кальї. Темна вежа V

— А ти крутив би цигарки, якби мав готові? — спитала вона і не даючи йому змоги відповісти, сказала: — Авжеж, ні. Однак тарілка — чудова зброя. Коли вони прийдуть, я маю намір кинути дві дюжини. І так уколошкати свою частку тварюк.

— А тарілок не забракне? — спитав Едді.

— Ні, — запевнила вона. — Красивих, на зразок тієї, яку кидала для тебе, Роланде, сей Айзенгарт, не так багато, але тренувальних — сотні. Розаліта і Сейрі Адамс їх сортують, відкидаючи покривлені. — Вона завагалася й стишила голос. — Роланде, вони всі приходили сюди. Сейрі відважна, як лев, і не відступить навіть перед торнадо, але…

— Не дуже вправна? — співчутливо запитав Едді.

— Так, не дуже, — кивнула Сюзанна. — Вона молодець, але кидає гірше, ніж решта. До того ж їй бракує лютості.

— Можливо, в мене знайдеться для неї інша робота, — сказав Роланд.

— Яка, котику?

— Супровід. Післязавтра подивимося, як вони метають тарілки. Невеличке змагання піде лише на користь. О п'ятій годині, Сюзанно. Вони знають?

— Так. На це видовище пів чи більше Кальї збіжиться, якщо ти їм дозволиш.

Нічого доброго в цьому не було… але Роландові не варто було сподіватися іншого. «Я відвик від людей, — подумав він. — Надто довго я не жив у їхньому світі».

— Нікого, крім жінок і нас самих, — категорично відказав стрілець.

— Якщо фолькен Кальї побачать, як добре жінки дають раду з тарілками, ті, хто ще не визначився, можуть стати на наш бік. Якщо не всі, то дехто — точно.

Роланд похитав головою. Сіль була якраз у тому, щоб фолькен не знали, наскільки добре жінки кидають тарілки. Нехай місто вже знає, що вони влаштовують змагання… можливо, зрештою, це не так уже й погано.

— Як вони тобі, Сюзанно? Скажи.

Замислившись на хвилю, вона всміхнулася.

— Цілять у яблучко. Кожна з них.

— Ти можеш навчити їх кидати перехресно, так, як робиш це сама?

Сюзанна обміркувала питання. Навчити можна будь-кого й будь-чого, за умови, що буде достатньо часу. Але часу в них не було. До приходу Вовків лишалося тринадцять днів. А на той час, коли Сестри Орізи (включаючи нову учасницю гуртка, Сюзанну з Нью-Йорка) зустрінуться на подвір'ї у Каллагена, лишатиметься півтора тижні. Сама Сюзанна досить легко опанувала перехресне метання тарілок, втім, як і стрільбу з вогнепальної зброї. Що ж до інших…

— Розаліта навчиться, — нарешті відповіла вона. — Марґарет Айзенгарт могла б навчитися, але вона може невчасно рознервуватися. Залія? Ні. Вона може кидати по одній тарілці, і лише правою рукою. Вона трохи повільніша за інших, але я гарантую, що кожна тарілка, яку вона кине, пустить декому кров.

— Так, — кивнув Едді. — Звісно, допоки снич не націлиться на неї і її тіло не вибухне в корсеті.

Сюзанна пустила його слова повз вуха.

— Роланде, ми зможемо їх попідрізати. Ти ж знаєш, що зможемо.

Роланд кивнув. Те, що він побачив, підняло йому настрій, особливо в світлі розповіді Едді. Тепер Сюзанна і Джейк теж знали дідів секрет. До речі, Джейк…