Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
3. Для короткочасного виїзду за межі виправної колонії засуджений повинен звернутися з письмовою заявою до начальника колонії. Заява має бути розглянута протягом доби, результати розгляду повинні бути повідомлені засудженому.
Надання дозволу на короткочасний виїзд за межі виправної колонії є правом, а не обов’язком адміністрації колонії. При наданні дозволу враховуються особистісні дані засудженого та його поведінка під час відбування покарання (характер і тяжкість вчиненого злочину, злочинна діяльність у минулому, нахил до втечі, ступінь виправлення, наявність заохочень, стягнень тощо). У разі негативної характеристики засудженому може бути відмовлено у короткочасному виїзді за межі виправної колонії.
При позитивному вирішенні адміністрацією установи питання про надання засудженому короткочасного виїзду складається висновок із зазначенням анкетних даних і характеристики засудженого, який затверджується начальником колонії. Цей документ зберігається в особовій справі засудженого. На підставі цього висновку видається наказ по виправній колонії про надання засудженому короткочасного виїзду з встановленням строку виїзду.
Засуджений, якому надається короткочасний виїзд, інформується адміністрацією виправної колонії про правила поведінки за межами колонії та відповідальність за несвоєчасне повернення до колонії під розписку, яка долучається до особової справи засудженого, проводиться його повний обшук та огляд, видається відповідне посвідчення. Про короткочасний виїзд засудженого адміністрація виправної колонії інформує чергового територіального органу управління ДДУПВП, а при поверненні засудженого — доповідає про його наявність.
4. Строк перебування у короткочасному виїзді — не більше семи діб, за виключенням часу (не більше трьох діб), необхідного для проїзду. Час перебування засудженого поза межами виправної колонії зараховується в строк відбування покарання; вартість проїзду засудженого оплачується ним особисто або його родичами.
5. Частина 4 ст. 111 КВК України встановлює, що жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, крім вищевказаних обставин може бути наданий короткочасний виїзд за межі колонії ще з однієї обставини — для влаштування дітей у родичів, опікунів або в дитячих будинках. Строк перебування у такому короткочасному виїзді — не більше десяти діб, за виключенням часу (не більше трьох діб), необхідного для проїзду. Порядок отримання дозволу аналогічний вищезазначеному.
6. Неповернення до виправної колонії засудженого, якому було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду, тягне за собою кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 390 КК України.
Стаття 112. Одержання засудженими до позбавлення волі посилок (передач)і бандеролей
1. Число посилок (передач) і бандеролей, що одержують засуджені, які тримаються в колоніях не обмежується.
2. Максимальна вага однієї посилки або бандеролі визначається діючими поштовими правилами.
3. Важкохворі засуджені, вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, інваліди першої та другої груп, незалежно від призначеного їм виду виправної колонії, можуть одержувати додаткові посилки (передачі) і бандеролі в кількості і асортименті, які визначаються медичним висновком.
4. Лікарські засоби і вироби медичного призначення, які одержують засуджені відповідно до медичного висновку, не включаються в число посилок (передач) і бандеролей. Вони направляються до медичної частини колонії для лікування цих засуджених.
5. Порядок приймання і вручення посилок (передач) або бандеролей, а також перелік предметів, заборонених до одержання засудженими, визначаються нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.
1. Посилка і бандероль, згідно з Правилами надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою КМ України від 17 серпня 2002 р. № 1155, — це поштові відправлення з вкладенням предметів культурно-побутового та виробничого призначення, особистого користування, друкованих видань, ділових паперів, рекламно-інформаційних матеріалів; технічних носіїв інформації, продуктів харчування тривалого зберігання, медичних препаратів, медикаментів, лікарських трав, насіння та інших речей і предметів, не заборонених для пересилання поштою.