Третє Правило Чарівника, або Захисники Пастви

Після того як Юлія, яка була однією з прихованих сестер Тьми, поранила аббатису, Аннеліна до самої смерті, всі три тижні, не приходила до тями, і в сестри Верни не було можливості поговорити з нею. Тільки Натан, який робив все, щоб зцілити аббатису, мав право входити в її покої. Але в кінцевому підсумку він зазнав поразки. І це коштувало йому життя. Хоча Натан завжди був на вигляд дуже міцним, мабуть, напруга цих днів виявилося занадто великою навіть для нього. Зрештою, йому було майже тисяча років. І за ті двадцять років, що сестра Верна провела в пошуках Річарда, якого все-таки притягла до Палацу, він аж ніяк не помолодшав.

Згадавши про Річарда, Верна посміхнулася. Вона по ньому нудьгувала. Шукач бував часом нестерпний. Правда він теж став жертвою планів аббатиси — хоча потім змирився з цим і не тримав на Аннеліну зла.

У Верни стислося серце при думці про те, що Келен, кохана Річарда, швидше за все померла, як і було сказано в тому жахливому пророцтві. Втім, в душі вона сподівалася, що цього таки не відбулося. Аббатиса була дуже рішучою жінкою і, хоча маніпулювала багатьма людьми, робила це заради всіх дітей Творця, а не для того, щоб задовольнити свої особисті домагання.

— У тебе сердитий вигляд, сестра Верна.

Обернувшись, Верна побачила молодого чарівника Уоррена. Він стояв, засунувши руки в широкі, розшиті сріблом рукава свого темно-бузкового балахона.

Подивившись по сторонах, вона раптом зрозуміла, що вони з Уорреном залишилися на пагорбі тільки вдвох. Решта темними точками ледь виднілися вдалині.

— Можливо, так і є, Уоррен.

— Чому ж, сестра?

Верна розгладила складки спідниці.

— Можливо, я злюся на себе. — Кутаючись в блакитну шаль, вона подумала, що краще змінити тему. — Ти ще так юний — я маю на увазі рівень твого навчання, що мені до цих пір незвично бачити тебе без Рада-Хань.

Уоррен торкнувся шиї в тому місці, де раніше був нашийник, який він проносив більшу частину свого життя.

— Юний за мірками тих, хто живе під закляттям Палацу, але навряд чи інші назвуть мене молодим. Мені сто п'ятдесят років, сестра. Ще раз прийми мою подяку за те, що зняла з мене Рада-Хань. — Прибравши руку від шиї, Уоррен відкинув з чола пасмо світлого волосся. — Схоже, за останні місяці весь світ перевернувся догори дном.

Сестра Верна сумно посміхнулася.

— Я теж сумую за Річардом. Уоррен лукаво глянув на неї:

— Правда? Він дуже незвичайна людина, правда? Я не до кінця вірив, що він зуміє стримати Володаря і перешкодити йому вторгнутися в світ живих. Але, мабуть, він все ж зміг зупинити привид свого батька і повернути Камінь Сліз туди, де йому належить бути, інакше нас всіх вже поглинув би світ мертвих. Чесно кажучи, поки не пройшло зимове сонцестояння, мені було дуже не по собі.

Сестра Верна кивнула.

— Ті речі, яким ти допоміг його навчити, ймовірно, стали йому в нагоді. Ти добре потрудився, Уоррен. — Вона помовчала. — Я рада, що ти вирішив залишитися в Палаці ще на якийсь час, хоч на тобі більше немає Рада-Хань. Тим більше що тепер ми залишилися без пророка.