Агент №13

— Ну, що ви, звичайно, ні, — запевнив Таборі й підійшов до німця. — Дозвольте відрекомендувати вам наших гостей. Полковник Кара з Будапешта. Пан полковник очолює слідство. — Потім показав у бік Шалго. — А цей мій приятель, Оскар… — Завагався на якусь мить, як назвати професію старого пенсіонера. Товстун виручив його.

— Дружинник, — відрекомендувався він сам. — Член групи сприяння міліції в Балатонемеді. Я тепер без пов'язки на рукаві, бо спека. А це моя дружина. Якщо не помиляюся, з нею ви вже знайомі, пане Губер.

— Так, так. З вашою шановною дружиною я вже мав щастя познайомитися. — Губер поквапливо витер пальці, поклав хусточку в кишеню і звернувся до Кари: — Чи є вже якийсь результат, пане полковник?

— Нічого втішного. Заплутана справа.

Таборі чемно схилив набік голову і промовив:

— Можу вас запевнити, пане Губер, наша міліція зробить усе, що від неї залежить, аби знайти вбивцю. Не хвастаючи, мушу сказати: наша міліція в цьому відношенні на висоті.

Фелмері без особливого ентузіазму вислухав хвалебну оду професора. «Говорить з таким пафосом, ніби на урочистих зборах», — подумав він. І мимоволі чекав, що той почне ілюструвати сказане загальновідомими статистичними даними. Всупереч очікуванню, Таборі закінчив свою промову дотепним жартом. «Ти глянь, а професор не позбавлений почуття гумору!»

— Секрет успішної роботи нашої міліції в тому, що вона має таких талановитих помічників, як ось мій приятель. Там, де Оскар Шалго, злочинцям немає чого робити.

Всі засміялися.

— Такий уже в мене стиль роботи, — скромно додав Шалго.

— Невже у вашій справі теж може бути певний стиль? — поцікавився Губер. — Пробачте, я розуміюся в цій справі тільки як глядач вечірніх детективних телефільмів. Але стиль роботи слідчого — це мені не дуже зрозуміло.

— А дуже просто, — вставив Кара. — Стиль Ангела — кулак, Мегре[4] — логіка.

— А стиль пана Шалго? — посміхнувся Губер.

— Терпіння, пане, — відповіла Ліза. — Безмежне терпіння рибалки. Чекати доти, доки риба не клюне на принаду. Щоправда, ми вудимо тільки велику рибу. Хижаків не так просто витягти на берег. Тому ми намагаємося втомити їх. А це потребує терпіння. Ми виснажуємо рибу, а коли вона стає безсилою і виринає на поверхню, тоді — хап за зябри.

Губер запалив сигару.

— Мені ще ніколи не доводилося рибалити. Може, через це я й не розуміюся в цій техніці або, як ви висловились, пані, в цьому стилі.

— Простіше кажучи, — втрутився в розмову полковник, — мій приятель спрямовує справи так, щоб створити такі ситуації, за яких злочинець сам змушений зізнатися.

Губер задумливо курив.

— Якщо я правильно вас зрозумів, це означає, що пан Шалго вже наперед знає, хто злочинець. Але дочікується тієї хвилини, коли сам убивця заявить: прошу, я тут, це я вбив.

— Щось подібне, — підтвердив Кара.

— Для мене це надто складні речі, — зізнався Губер. — Мені здається, що в подібних справах хід і темп подій диктує злочинець. Як на шаховій дошці. Ініціативою володіє той, хто починає. А чорні змушені тільки захищатися.