«…Моє дружнєє посланіє». Вибрані твори

«Одчиняй, проклятий жиде!Бо будеш битий…Одчиняй! Ламайте двері, поки вийдеСтарий паскуда!»«Постривай! Стривайте, зараз!»«НагаямиСвиняче ухо! Жартувать,Чи що, ти хочеш?»«Я? З панами?Крий Боже! Зараз, дайте встать,Ясновельможні (нишком – свині)».«Пане полковнику, ламай!»Упали двері… А нагайМалює вздовж жидівську спину.«Здоров, свине, здоров, жиде,Здоров, чортів сину!»Та натаєм, та натаєм.А жид зогнув спину:«Не жартуйте, мості-пане!»«Добривечір в хату!Ще раз шельму! ще раз!.. Годі!Вибачай, проклятий!Добривечір! А де дочка?»«Умерла, панове».«Лжеш, Іудо! Нагаями!»Посипались знову.«Ой паночки-голубчики,Єй-богу, немає!»«Брешеш, шельмо!»«Коли брешу,Нехай Бог карає!»«Не Бог, а ми.Признавайся!»«Нащо б мав ховати,Якби жива?Нехай, Боже,Щоб я був проклятий!..»«Ха-ха-ха-ха!..Чорт, панове,Літаню співає.Перехрестись!»«Як же воно?Далебі, не знаю».«Отак, дивись…»Лях хреститься,А за ним Іуда.«Браво! браво! Охрестили.Ну за таке чудоМогоричу, мості-пане!Чуєш, охрещений? Могоричу!»«Зараз, зараз!»Ревуть, мов скажені,Ревуть ляхи, а поставецьПо столу гуляє.«Єще Польща не згінела!» —Хто куди гукає.«Давай, жиде!»ОхрещенийІз льоху та в хатуЗнай, шмигляє, наливає,А конфедерати,Знай, гукають:«Жиде, меду!»Жид не схаменеться.«Де цимбали?Грай, псявіро!»Аж корчма трясеться —Краков'яка оддирають,Вальса та мазура.І жид гляне, та нищечком:«Шляхетська натура!»«Добре, годі! Тепер співай!»«Не вмію, єй-богу!»«Не божись, собача шкуро!»«Яку ж вам? Небогу!Була собі Гандзя{42},Каліка-небога,Божилася,Молилася,Що боліли ноги;На панщину не ходила,А за парубкамиТихесенько,Гарнесенько,Поміж бур'янами».