Спостерігаючи за англійцями

Отже, якщо ні клімат, ні історія не винні на сто відсотків у нашій «не-дужості», то, може, справа в географії? Те, що ми є «острівним племенем», вряди-годи служить поясненням для деяких рис нашого характеру, наприклад, відлюдкуватості. Може, в тому і є зерно правди, та я не думаю, що проживання на острові аж так далося взнаки — зрештою, є чимало інших острів’ян, які не схожі на нас, хоч і мають певні подібні риси. З іншого боку, якщо детальніше проаналізувати ситуацію і зважити розміри нашого острова та густоту населення, то аргумент географії звучить переконливіше! Ми не просто живемо на острові — це досить маленький перенаселений острів. І зовсім не складно здогадатися, що це благодатний ґрунт для бурхливого росту таких рис, як стриманість, зашореність, зацикленість на приватності та власному просторі, тривожність, незґрабність й інколи навіть грубість. Разом з ними процвітає культура негативної ввічливості, де все зосереджено навколо намагань не порушити чужого спокою та не спричинити комусь незручностей, а також культура, чутлива до класових питань, де всі переймаються статусом та демаркаційними кордонами, які чітко позначають, хто до якого класу належить. Ми стали суспільством, де панує соціальна незґрабність, неоковирність, двозначність, страх виявити почуття / емоції, де всі метушаться і хвилюються, кидаючись то в холодну стриманість, то в агресивну войовничість… Я зауважила, що ми, попри всі відмінності, дуже схожі на японців, — тепер я розмірковую, може, причина в тому, що ми живемо на маленьких перенаселених острівцях.

Та цей сумнівний географічний детермінізм не набагато переконливіший, ніж спроба пояснити нашу сутність кліматичними чи історичними факторами. Якщо географічний фактор має такий визначальний вплив на ментальність, то чому ж данці так відрізняються від скандинавів? Чому французи — такі французи, а німці — такі німці, вони ж бо живуть за крок один від одного, вздовж дуже умовного кордону. А як же ж горяни у Швейцарських та Італійських Альпах? Список можна продовжувати і продовжувати. Ні, географія таки дається взнаки, але на неї точно не можна списувати усе. Можливо, «соціальна не-дужість» зумовлена унікальною сукупністю кліматичних, історичних та географічних факторів.

Мені дуже прикро, але годі сподіватися на просту відповідь. Правду кажучи, я не знаю, чому англійці — такі англійці, і, якщо чесно, дуже сумніваюся, що хтось інший — знає. Та це зовсім не означає, що мій діагноз неактуальний: мені не треба знати причини «не-дужості», щоб сказати, що англійці трохи слабують на аутизм та агорафобію (чи на біполярний розлад, як на те пішло) і що в них є труднощі із соціалізацією. От психіатри так завжди роблять! Тож я не бачу підстав, чому самопризначений етно-психіатр не може скористатися такими привілеями! Окрім того, ви завжди можете оскаржити мій діагноз і запропонувати свій варіант.