Необхідні речі

Стискаючи жмуток футболки Слопі в кулаку, що був завбільшки з банку консервованої шинки «Дейзі», він нахилився обличчям, що стікало потом, до личка Слопі. Вена по центру лоба пульсувала як ніколи.

– Ти про що «той самий дядько, так»?

– Це той самий д-дядько, з яким м-міс Р-Ре-Рет-кліфф зу-зустрічалася після школи в п-п-п’ятницю.

– Він бачився з нею після школи? – хрипко запитав Лестер. Струсонув хлопця так сильно, що в того аж зуби застукотіли. – Упевнений?

– Так. Вони с-сіли у в-вашу м-ма-машину, тренере П-Претт. Той д-дядько був за к-кермом.

– За кермом? Він водив мою машину? Джон Лапойнт водив мою машину, поки всередині сиділа Саллі?

– Ну так, той д-дя-дядько, – сказав Слопі, вказуючи на фотографію на водійському посвідченні. – Але п-перед тим як вони с-сіли, в-він її п-по-поцілував.

– Справді, – промовив Лестер. Його обличчя стало зовсім спокійним. – Справді, поцілував.

– Ой, т-ти-тиак, – сказав Слопі. Широка (і радше непристойна) усмішка світилася в нього на обличчі.

М’яким, шовковим, зовсім не схожим на звичний грубий «хлопці, а ходімо їм всиплемо» голосом Лестер запитав:

– І вона поцілувала його у відповідь? Як думаєш, Слопі?

Слопі радісно закотив очі.

– Я б с-с-казав, що т-та-так! Вони там реально с-со-салися, т-тренере Пр-Претт!

– Сосалися, – задумано промовив Лестер новим м’яким голосом із шовку.

– Ага.

– Реально сосалися, – уражено прорік Лестер новим м’яким голосом із шовку.

– Ще й й-як.

Лестер відпустив Слопстера (як його називали нечисленні друзі) і виструнчився. Вена по центру лоба пульсувала й качала кров. Він почав посміхатися. Посмішка була неприємна, ніби виставляла напоказ набагато більше білих квадратних зубів, ніж мало б бути у звичайного чоловіка. Блакитні очі стали дрібними примруженими трикутниками. «Бобрик» на голові кричав урізнобіч.

– Т-т-тренере Претт? – запитав Слопі. – Щ-щось не т-т-ак?

– Нє, – промовив Лестер Претт новим м’яким голосом із шовку. Усмішка не здригнулася. – Нічого, з чим би я не міг розібратись.

У голові його долоні вже зімкнулися на шиї того брехливого, закоханого в Папу жабоїда, який краде дівчат, виграє ведмедиків і жере лайно, Джона Лапойнта. Мудака, що ходить ніби чоловік. Мудака, що, видно, навчив кохану дівчину Лестера, дівчину, яка з ним зовсім трішечки розтуляє ротик при поцілунку, реально сосатися.

Спочатку він подбає про Джона Лапойнта. Тут проблем не буде. Як тільки з ним буде покінчено, доведеться поговорити з Саллі.