Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів». Краткое содержание книги:
— Річард, що ти задумав?
Він підняв її і відставив убік, як дитину.
— Я збираюся вбити її.
Келен обхопила його і потягнула назад. Річард, здавалося, цього навіть не помітив. Він залишив свій меч, бо не міг подорожувати з ним в Сильфіді.
— Річард! Річард, будь ласка, зупинись! Якщо ти любиш мене, зупинись!
Він зупинився і повернувся до неї. Його голос був схожий на удар грому.
— Що?
— Річард, ти думаєш, я безмозка дурепа?
— Звичайно, ні.
— Ти думаєш, що я хочу вийти за когось, окрім тебе?
— Ні.
— Річард, тоді послухай мене. Шота сказала, що бачила майбутнє. Вона не творить майбутнє, вона тільки бачить його. І вона розповіла мені про те, що бачила, щоб допомогти нам;
— Досить з мене її «допомоги». Вона дозволяє собі занадто багато вольностей.
Ця буде остання.
— Річард, ми повинні подумати, що робити. Ми повинні зупинити цю чуму.
Ти бачив, як помирають діти. Ти хочеш, щоб померли всі, тому що тобі лінь сісти і поворушити мізками?
Він зціпив в кулаці якийсь амулет на ланцюжку, якого Келен раніше у нього не бачила.
Хоча він був без меча, смертельна магія танцювала в його очах.
— Мені наплювати на те, що говорить Шота. Я не одружуся з Надін. І не дозволю тобі вийти заміж за когось ще.
— Я знаю, — прошепотіла Келен. — Річард, я знаю, що ти відчуваєш. Я відчуваю те ж саме. Але треба думати. Якщо ти уб'єш Шоту, це нічого не змінить. Ти завжди говорив, що на майбутнє можна впливати, тому що воно ще не здійснилося. Ти завжди говорив, що не можна дозволити Шоті змусити нас повірити її словами і тим самим дати їй можливість направляти наші дії.
Його очі сяяли смертельним гнівом.
— Ти віриш їй.
Келен зробила глибокий вдих, намагаючись відновити самовладання.
— Я вірю, що вона бачила майбутнє. Річард, хіба ти не пам'ятаєш, як вона казала, що я торкнуся тебе своєю владою? І чим це скінчилося? Вона виявилася права — але моя магія не пошкодила тобі, і ми отримали можливість любити один одного. Все обернулося на краще — а згадай, як я боялася.
— Як твоє весілля з кимось іншим може обернутися на краще?
Келен раптом зрозуміла, що це насправді: ревнощі.
Річард ніколи раніше її не ревнував. Вона вперше бачила його охопленим ревнощами.
— Я збрехала б, якби сказала, що знаю відповідь на це питання. — Келен поклала руки йому на плечі. — Річард, я люблю тебе, і це правда. Я ніколи не зможу полюбити когось ще. Ти ж віриш мені, Річард? Я вірю тобі і знаю, що ти не любиш Надін. Хіба ти не віриш мені? Хіба ти мені не довіряєш?
Річард трохи охолов.
— Звичайно, я вірю тобі. — Гнів в його очах змінився сумом. Він розтулив кулак, і амулет повис на ланцюжку. — Але…
— Але нічого! Ми любимо один одного, і це найголовніше. Що б не сталося, ми повинні вірити один в одного. Якщо ми не будемо вірити, то ми пропали.
Нарешті він взявв її в обійми. Келен знала, як він страждає. Вона страждала не менше. І їй було ще гірше, тому що насправді Келен не вірила, що є спосіб обійти пророкування Шоти.
Вона взяла в руку незнайомий амулет. У центрі, оточений візерунками із золотих і срібних ліній, горів рубін у формі сльозинки і розміром з ніготь великого пальця. — Річард, що це? Де ти його взяв? Він взяв у неї амулет і подивився на нього.
— Це частина мого костюма, як і все інше. Я знайшов його в замку.
— У анклаві Першого Чарівника?
— Так. Він належав людині, яка за часів Коло була Першим Чарівником. Його звали Барах.
— Кара сказала, що ти знайшов звіт про суд. Як тобі там сподобалось?
Річард подивився в бік.
— Там було… красиво. Я не хотів іти звідти.
— Ти щось довідався зі звіту?
— Ні поки що. Він написаний на древнєд'харіанській. Бердіна працює над щоденником Коло; мені доведеться зайнятися звітом. Я тільки годину тому почав його перекладати, але далеко не просунувся. Я турбувався про тебе і ні про що інше не міг думати.
Келен торкнулася дивного амулета.
— Ти знаєш, що цей символ означає?
— Так. Рубін означає краплю крові. Це символ першої заповіді.
— Першої заповіді?
Голос став далеким, наче він говорив не їй, а собі самому;
— Це означає тільки одне і в той же час все: вбивати. Одного разу покликаний до боротьби, ти повинен вбивати. Все інше вторинне. Вбивати. Це твій обов'язок, твоя мета, твій голод. Немає законів важливіше і немає зобов'язань вище.
Вбивати.
Від цих слів Келен охопив холод, а він продовжував:
— Лінії — зображення танцю. Вбивай з порожнечі і не барися. Зарубай ворога як можна швидше. Вбивай з упевненістю. Рубай рішуче. Врубася в його силу. Просочися крізь пролом у захисті ворога. Убий його. Не дозволяй йому дихати. Зламай його. Убий його без милосердя до глибин його духу. Ця рівновага між життям і смертю. Це — танець зі смертю. Це — закон життя бойового чародія. Він слідує йому — або помирає.