Знахідка у бібліотеці
- Автор: Кристи Агата
- Язык: украинский
- Жанр: Другие детективы
Электронная книга - «Знахідка у бібліотеці». Краткое содержание книги:
— Саме так. У Госсінгтон-холі. Джефферсон насупив брови:
— У Госсінгтон-холі? Але ж це…
— Будинок полковника Бентрі.
— Бентрі?. Артура Бентрі? Таж я його знаю. І полковника, і його дружину! Кілька років тому ми зустрічалися за кордоном. Ніколи б не подумав, що їх занесло жити аж сюди. Але ж… — Він замовк.
Гарпер спокійно, ніби між іншим, сказав:
— Минулого вівторка полковник Бентрі вечеряв тут, у готелі. Ви його не бачили?
— У вівторок? Вівторок? Ні, ми повернулися пізно. їздили на мис Гарден-Гед — вечеряли в дорозі.
— При вас Рубі ніколи не згадувала про подружжя Бентрі? — спитав Мелчетт. Джефферсон похитав головою.
— Ніколи. Не думаю, що вона їх знала. Дівчина не знала нікого, крім акторів, танцівників і таких інших. — На мить він замовк, потім несподівано запитав: — А що про неї каже сам Бентрі?
— Він нічого не може зрозуміти. Вчора ввечері полковник був на зборах консервативної партії. Труп знайшли сьогодні вранці. Бентрі запевняє, що ніколи дівчину не бачив.
Джефферсон кивнув головою і сказав:
— У все це й справді важко повірити.
— Сер… — Гарпер відкашлявся. — А ви не здогадуєтесь, хто б це міг зробити?
— Боже праведний, якби ж! — На чолі в нього набрякли жили. — Це жахливо, неймовірно! Якби цього не сталося, я б сказав, що такого просто не може бути!
— А не з’являвся хтось із її колишніх друзів? Ніхто за нею не увивався, не погрожував їй?
— Ні, я певен. Вона б мені розповіла. У неї ніколи не було постійного хлопця. Рубі сама мені про це сказала.
«Сказати вона-то сказала, але ж це ще не все», — подумав Гарпер.
— Джозі краще за інших знала б, — провадив Конвей Джефферсон, — якби хтось упадав коло Рубі або до неї чіплявся. Невже вона нічого не знає?
— Каже, що не знає.
— Мені чомусь здається, — насупивши брови, промовив Джефферсон, — що це справа рук якогось маніяка. Безжально задушив, проник до сільського будинку… Ніякої логіки чи сенсу. Є такі чоловіки — з вигляду наче нормальний, але спокушає дівчаток, навіть дітей, а потім їх убиває.
— О, звичайно, — підхопив Гарпер, — такі чоловіки трапляються. Але ми не знаємо жодного, який діяв би в цих місцях.
— Я перебрав усіх чоловіків, з якими Рубі танцювала, — вів далі Джефферсон. — Мешканців готелю і тих, хто приходив з вулиці. Ніхто наче не викликав підозри, всі звичайні собі люди. А хлопця в неї не було.
Обличчя в Гарпера було незворушне, але в очах ворушилася невидима для Конвея Джефферсона думка: а що, як у Рубі Кіш був хлопець, а цей каліка про нього не знав? Однак про свої міркування старший поліційиий офіцер нічого не сказав.
Начальник поліції кинув на Гарпера запитальний погляд і встав.
— Дякуємо, містере Джефферсон. Це все, що ми хотіли почути, — сказав він.
— Ви мене інформуватимете про те, як ітиме розслідування? — спитав Джефферсон.
— Так, звичайно, ми триматимемо вас у курсі справ.
Поліцейські пішли. Конвей Джефферсон відкинувся в кріслі. Важко впали повіки, сховавши люту блакить його очей. Він раптом здався дуже стомленим. За хвилину розплющив очі й гукнув:
— Едвардзс!
Із сусідньої кімнати ту ж мить вийшов слуга. Едвардз знав свого господаря, як ніхто інший. Люди, навіть найближчі родичі, знали тільки його сильні сторони, Едвардз знав його слабості. Він бачив Конвея Джефферсона змореним, збайдужілим, стомленим від життя, пригніченим непевністю й самотою.
— Слухаю, сер!
— Поїдьте до сера Генрі Клітерінга, — наказав він. — Він у Мелборн-Аббасі. Попросіть його від мого імені, щоб, як зможе, приїхав сьогодні, а не завтра. Скажіть, що це дуже важливо.
9
Вже за дверима,, вийшовши від Джефферсона, старший поліційний офіцер сказав:
— Ну, тепер ми бодай мотив знаємо, сер.
— П’ятдесят тисяч? Гм, — гмикнув Мелчетт.
— Так, сер. Вбивали й за менші гроші.
— Звичайно, але…
Полковник Мелчетт фразу не доказав, однак Гарпер його зрозумів.
— Гадаєте, в його випадку про це не може бути мови?
Я теж так думаю. Але це однаково треба врахувати.
— О, звичайно!
— Якщо, — провадив Гарпер, — містер Гаскелл і місіс Джефферсон, як каже Конвей Джефферсон, уже забезпечені, та ще й одержують солідний прибуток, то не схоже, щоб вони зважилися на таке жорстоке вбивство.
— Безумовно. Певна річ, їхнє фінансове становище ще треба вивчити. Не подобається мені цей Гаскелл. Шахраюватий, хижий тип. Але це не означає, що він убивця.