Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
З особливим, провідним, стабілізуючий становищем жінки в суспільстві пов'язано вирішення ключових проблем українства, його духовного відродження. По-перше, це проблеми моралі. Відомо, що при наявності величезних матеріальних ресурсів (земля, її надра, геополітичне розташування), демографічного, інтелектуального потенціалів (чисельність народу, потужність його генетичної бази, рівень освіти, розумові здібності) у нас явно відчувається дефіцит морального чинника.
А він закладається ще в дитячому віці, на нього вирішальний вплив справляє сім'я, особливо мати. І не тільки це. Жінки облагороджують, гуманізують усі сфери громадського життя, включаючи і політичну. Було б набагато менше недоліків у нашому «державотворенні», якби було більше жінок серед депутатів парламенту, міністрів, інших посадових осіб.
По-друге, мова. Не потребує доказів те, що діти розмовляють мовою своїх родин — материнською мовою. Ми не відкидаємо ролі школи у вирішенні мовної проблеми. Але знову ж таки, хто переважно працює з дітьми в початкових класах? Жінки.
По-третє, соборність України так чи інакше випливає з душевної соборності (єдності) її громадян. Двомовність, сум'яття душ, ментальна невизначеність, роз'єднаність людей — ось корені наших негараздів, включаючи і економічні недоліки. А ці негативні «корені» ліквідовуються насамперед у сім'ї, у процесі батьківського виховання дітей.
По-четверте, розвиток дошкільного і шкільного виховання (горнила людських душ) — справа жіночих рук і характерів. Роль жінки тут ніким і нічим не замінити.
По-п'яте, істинний патріотизм — любов до великої Батьківщини — у людини невідривний від любові до своєї малої батьківщини з її калиновими кущами, вишневими садками, запахом свіжого хліба, босоногим дитинством, білою хатою і мамою на порозі…
У кожного своє, зачаєне, невимовне… Водночас — це вже не своя «окрема правда», не «своя Канада», ні, це наша єдина Україна, «наша ненька», за яку і померти не страшно. Ось де корені народної педагогіки, ось де фундамент школи патріотизму!
Так, сила народу, його безпека, впевненість у завтрашньому дні пов'язані з чоловіками. Але вони — козаки в душі; в нелегкій чоловічій праці, в наполегливій боротьбі їх неначе супроводжує хвилюючий жіночий голос, проникливі слова: «Я козачка твоя, я дружина твоя, пане полковнику мій синьоокий». Такий козак непереможний у будь-якому герці…
Одне слово, як тільки починаєш розмірковувати про «жіночі сторони» української ідеї, відкриваєш такі ментальні глибини, що услід за М. Гоголем хочеться вигукнути: «О, якби я був живописцем!..»
Не випадково марксистське комуністичне вчення з його класовим підходом до суспільства, яке виправдовувало принцип «брат — на брата, син — на батька», по суті заперечувало сім'ю як основу нації, природну людську спільність. Парна сім'я, за Ф. Енгельсом, виступає функцією приватної власності; для щастя людини сім'я не потрібна, а необхідний просто «індивід іншої статі». Що ж стосується дітей, то догляд за ними може взяти на себе держава [Див. про це докладніше: Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності і держави // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — 2-е вид. — Т. 21]. Отже, завдавали удару по витоках найлюдянішого в людині — коренях його духовності.
«Без жінки, без сім'ї немає щастя на землі», — кажуть українці і додають: «Коли міцна родина, то й держава сильна». Не могли в народному середовищі України народитися теорії «рівності статей», «склянки води» (зняти статеву напруженість, як вважала більшовичка О. Коллонтай, — все одно, що вгамувати спрагу за допомогою склянки води) чи гасла на зразок: «Геть сором!» Усе це принесено сюди більшовизмом. Тільки високе становище жінки в українському суспільстві забезпечувало первинність духу над тілом у статевих стосунках (а саме цим і відрізняється людина від тварини). Тому і модель української сім'ї виступає як святиня людського духу, благородних емоцій, кохання, вірності, постійного живого спілкування, взаємоповаги, синівської вдячності, сімейної солідарності, тепла людських сердець.
ТАЄМНІ АСПЕКТИ НАШОГО БУТТЯ
У людині і народі більше сакрального, ніж відкритого, приступного зору.
І. Гендель
Українська ідея без космізму, без арійської закваски, без християнства, без Біблії — не ідея. Переконаний, не беручи до уваги езотеричні чинники, ми не зможемо зрозуміти доленосної ролі нашої землі, нашого народу «і нині, і прісно, і во віки віків!».