Українська література 17 століття
- Автор:
- Язык: украинский
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:
Увідів же и брат его Агамен-цар и собрав ся воа и прийде к Менелаю.
И печальна бьіста царя зело, какова срамота учинися над ними.
И собраша сильну войску и прииде к ним на помощ и Якш, Саломоников сьін 20, со 30-ю каторог. И по том прииде Поламид, Придеков сьш 2|, со 30-ю кораблей.
И по сем нікий человік Урекшиш именем, Лавтешев
по и
сьін , сотвориися бісен, да ся не причастит троиской крови. Начат пісок орати, а соль сіати. Царя же повеліста повре-щи малаго сьіна его пред оралом.
— И аще же будет,— рекоша,— бісен, то преорет его.
И егда повергоша, остави вольї не орати.
И приведоша его ко царем.
И рече Урекшиш:
— Изволив бьіх за три літа тецати з бісньїм псом, нежели причаститися тройской крови, иже хощет бьіти Еленьї ради царици.
Бяху же иніи мнози прийдоша ко царем (ото остров, и от суша, и от воскрай) сущих моря, от Афин и тоземци и от Феталіа, и от Архиа, и от всеа Еллади 23, и от иньїх мно-гьіх. Бяху же Менесефес от Афин 24, Нестор от Пиладьі 25, от [Ифакї Ди]севес , от Саламина Ея 27, Идоменевес от Крьіта 28, Таипелем от Рода 29. Вси род имуще от благородних и от царских кровей, мужи храбрьі.
Евфианин же Ахиллей 30сіаша паче всіх чловєк. Ратнем побідник, ратник силен и кріпкорук, его же і ироя нарицаху. Сего поставиша царіе рати начальника.
Бі же рать многочисленнаа, и L170 кораблей исходят убо отечества.
Порлан же бьівает Ахиллей и от храбрьіх друзій и на острови нападоша и поплениша сушу. И тщахуся напасти на Трой, яко многим богатством кипящ бяше, и хотяше отмстити обиду, и Еленьї ради.
Видівше же троане толику рать, собравше пособники себі кари и ликаонн, миси и меоньї и фруги 31. И придружив-ше весь асийскнй язик и род, противу изведоша множество безчисленное, в Трон же вяще 50 тьісящ мужей. [И] много время проводиша, брань творяще. Исперва добрі ополче-вахуся на брань, да якоже искусища Ахиллеово стремленіе и храбрость, сідяху, при стінах заключившеся.
По том же нікаа жена волхвующи, именем Велеша 32, ея же пророчицу нарицаху, иже обладаше шествіем морски-ми волнами. У нея же убиша кошуту боляре Агамена-царя. И сего ради, разгнівася, волненіе пусти на море, да погубит вся корабля греческьіа.
И озлобистася царя и воспросиша Колкоша-попа 33.
Он же повіда им, яко кошутьі ради хощет вас потопити пророчица, и глаголет, яко аще не даст Агамен-цар мні діцери своея Цвітани 34, не имам их отпустити.
Цар же Агамен оскорбися зіло и, не хотя, даде дщер свою І Івітану.
И устави бурю.
И прийдоша под Трой.
И изьійде противу им Ектор-цар 35, Пріамов сьін, стріляа [стрілою] со огнем, и єдинім пущеніем погружаше три корабля греческьія.
И Якш Соломоничев защити своим защитом 17 кораблей от живаго огня Екторова 39зв.
И пойде Менелае-цар на віре, начат Пріаму глаголати, да отдаст царицу Елену.
Александр же не хотяше, но восхоті застрілити Мене-лаа, аще бьі его Пріам-цар не защитил.
И по том Ектор-цар творяше брань и поражаше множество греческьіх вой на всяк день. И боащеся гласа Ахиллеова. И пойде Ахиллей под своим знаменіем противу Ектору-царю и снийдостася и ястася за руку и не восхотістася бьітися в той день.
И бяху поимали гречестіи витязи Рьіжеуша-попа дщер Рижеуду. И виді ю Агамен-цар, брат Менелаев, яко добра зіло, и взят ю себі в жену.
А Рьіжеуш-поп син бі Тебуша 40-бога 37. И, увидів, Те-буш 41 разгнівался зіло и пусти своим волшвеніем велик недуг в греческое войско. И мнози умираху, дондеже обра-тиша дщер Рнжеуша-попа.
По том же троани дерзостнн сотвори Паламидова смерть, притупи Ахиллеово стремленіе, любя бо Ахиллей Паламида зіло. Дисифес Нискотянин 38 храняше [нена] висть на Паламида, и оболга его ко царем, яко трояном хощет добра. И побиша Поламида каменіем.
И, о горе, каковая творити зависти!
Он же ничесоже рекл, точію глагол сей:
— О убогая истинно, по тебе плачу, ти бо первіе мене погибе!
И тако умре.
Ахиллей же, тяжці проплакав о нем и сего ради раз-гнівася, не хотяше изнйти на брань.
И от сего бьість дерзость Ектору и того пособииком. И со-ставляют на еллиньї брань кріпкоратную. И падают, якоже класьі, греческьіа, сьіріч еллинскьіа телеса, и езера кровем пролиашася.
И моляху Ахиллеа пойти на брань. И не преклонися, дондеже убіен бьість Патрикліе 39, его же зіло любяше Ахиллей. Его же уби Ектор. И сіє того понуди потещи на трояньї.
Изьійде бо Ахиллей на брань, огнем дьіхаа, и разбивает полки и побивает первоборца.
39
У рукописі: Некторова.— Ред.
40
У рукописі: Тебуга.— Ред.
41
У рукописі: Тебуг.— Ред.