Франческа. Володарка офіцерського жетона
- Автор: Бату Дорж
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-682-4
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Франческа. Володарка офіцерського жетона». Краткое содержание книги:
Франческа повертається! Командний центр управління польотами НАСА чекає ще більше пригод та викликів. Джорджіо та Франческа стають героями власної бондіани, разом рятують світ й одне одного, отримують офіцерські звання та дізнаються, як правильно закручувати гайки. Нова книжка Доржа Бату — це невигадані історії про дружбу, любов, толерантність, бійки, афери, спецоперації і навіть смерть. А також про те, що робота в команді — це не лише вміння добре робити свою справу, а й бути поруч у потрібний момент.
Перейти на страницу:
І тут майор Джексон, що стояв у мене за спиною, гаркнув:
— Увага!
Усі затихли. Стрільба припинилась.
— Усім точкам! Ціль: доріжка 25 В, п’ятдесят футів! Вогонь!
З усіх зайнятих доріжок почалася така стрілянина, що в мене заклало вуха. Через кілька секунд додолу посипалися клаптики, не більші за конфетті. Назад кронштейн приніс тільки огризок паперової мішені з краєм лоба і половиною букви «P».
Запанувала тиша.
— Ну, ти як? — цілком спокійно спитав я.
— Набагато краще! — всміхнулася напарниця.
— Гаразд. Повертаймося до роботи!
Перш ніж здаватися, пам’ятайте про тих, хто у вас за спиною.
* * *
Третій лист Джой.
Привіт. Я нещасна. Я найнещасливіша у світі. Ви просто не уявляєте, як мені погано і більше нічого не хочеться. Ніколи. І нічого. Це все тому, що цей покидьок Колін приніс мені сьогодні мохіто замість маргарити!
Ахахахахаха! Ви купилися, мої дорогі пінгвінчики, Джорджіо і Франческа! Муахахаха, уявляю ваші мармизки, коли ви читали перші рядки мого дурноверхого листа! LOL
Ну все, все, це тупий жарт, я знаю! Навіть не так — це ДУЖЕ тупий жарт. Тю! А чого ви хотіли від дурненької Джой?
Добре, мої барбосики, розповім я вам про наше гівняне життя на цьому гівяному острові, навіть назва якого починається із «Г». Хороший острів на «Г» не назвуть, правда ж?!
Для початку про новини: 1) хавка не подешевшала; 2) бухло залишається дорогим. Ось, власне, й усі новини.
Якщо з хавкою ситуацію хоч якось рятує Колін, то з бухлом справи кепські. Моєї зарплатні не вистачає на мої примхи, а свою зарплатню Колін не дозволяє мені витрачати, скупердяй новозеландський. Так я, мабуть, і вмру — твереза й зла. Але сита, бо Колін, пупсічок наш, справно ловить різну рибу, тож ми завжди маємо, чим нажертися на ніч.
Та годі, чого це я все про хавку та бухло. Думаєте, я тільки про це й думаю?! Ви, в принципі, правильно думаєте!
Ми здали тести з C2 V2! Прикольно, тепер комунікація з екіпажами капсул і МКС — «наче в кіні». Мені взагалі здається, що спочатку все круте з’являється у кіно. А потім у НАСА такі думають: «О, диви, прикольно там у Лукаса було, давайте й ми щось таке забабахаємо. Чи там у Спілберґа систему керування змалюємо!»
Загалом із роботою стало зрозуміліше. Я вдячна Коліну, що він узяв на себе все адміністрування — то така, виявляється, нудота! Я взагалі не знаю, як Джорджіо на місці командора дає собі раду. У нас несподівано багато роботи з ESA, а конкретно — з космопортом Куру. Ми займаємося трекінгом стартів у рамках партнерської угоди. Хоч якась розвага!
А так усе в нас гаразд. Місцеві ціпочки, які б’ють клинці до Коліна, мене дуже не люблять. І чого б це? Я ж така няшна й кавайна. LMAO. А якщо серйозно, то для вас уже не таємниця, що ми з Коліном разом. Я опиралась, як могла, але він, зараза, впертий і наполегливий, як баран! І терплячий. Терпить мене й терпить. І терпить. І терпить. І ще раз терпить.
А ще… Знаєте, мене ніхто так не захищав і ніхто так не дбав про мене, як Колін. Навіть брати. Я виросла в поганому районі, всяке бувало, і я завжди надіялася тільки на себе. А тут у мене наче свій Secret Service, Social Security, Alcoholic Anonymous і ресторан із дитячим садочком в одному! Це просто фантастика! Це ніби «чорна п’ятниця», і ти стоїш прямо коло дверей у магазин, а не у хвості. Дурне порівняння, звісно, але це ж я! LOL
І він мене захищає! Уявляєте?! Тут різні ситуації бувають, повно чоловіків, і не всі такі добре виховані й спокійні, як я, ахахахахахаха! Але «ботанік» Колін завжди за мене заступається. Мені, щоправда, деколи доводиться самій завершувати розборку, бо кулаками і ногами я вмію махати краще, ніж він, але суть не в тому. Суть у тому, що він мене захищає! Ну і сам Колін теж не промах, я вам скажу. Чіплявся тут до мене один поцик, у якого замість мозку яйця. То Колін йому й заявив: «Відчепися, членоголовий, бо моя дівчина тобі зараз око в сраку запхне!» І він не жартував. Чувак напружився — у них же тільки два шаблони завжди: «Або вона дасть, або мені настукають». Подумав, що «ну вас нахер, зв’язуватися із вами», і відчепився.
Час, проведений із вами, у вашому командному центрі, навчив мене, нарешті, розслаблятися. Відчувати, що за моєю спиною не ніж, а ще одна спина. Коли знаєш, що тебе прикриють і захистять, а ти можеш спокійно розслабитись і поспати. Це відчуття навіть крутіше за початок черги в «чорну п’ятницю». Чесно. І дякую вам за це, мої пінгвінчики!
Перейти на страницу: