Фантастика Всесвіту. Випуск 4

Щедрим був і врожай у Жасинти Збуй-Вік. Жодної дитини вона не занапастила, а замість семи немовлят народилося аж дев’ятеро. Як же так, адже у Великій Пастці, обабіч річки тієї дощової зими ходило всього сім вагітних? А отак: Динора, як і пророчили безсоромники, привела на світ двох дівчаток, двох, як хвалилася повитуха, хорошульок, Марту й Марію, перших близнючок у Збуй-Вік. Дев’яту дитину — на світ вона з’явилася першою — народила Гуарасіаба, дружина Елої Вір’ї. Подружжя прибуло з Реконкаво, і це від них Кастор дізнався про смерть дядька Кристована Абдуїна й про напад побожності у мадам баронеси, що поринула в церковні справи. Більше, ніж літа, зістарило її тропічне сонце, але не пригасило її невситимої жаги. Вона ревно бубоніла молитви й водночас пасла очима церковних служок, незалежно від кольору їхньої шкіри.

Гуарасіаба і Елої, майстри-черевичники, які шили таманко, збудували собі халупу і одразу ж узялись обробляти шкіру й дерево. Надворі Гуарасіаба з’являлася рідко, соромлячись свого великого живота. Розродилась вона першою, а естансіанка Зеферина останньою, привівши дитину тієї ночі, коли почалася повінь.

П’ятеро діток жіночої і четверо чоловічої статі прийняла Жасинта Збуй-Вік своїми благодатними, як казала стара Ванже, руками; слава про неї полинула світом, по бабу-повитуху посилали вже з навколишніх фазенд. Дружині полковника Сетембрино Арруді вона врятувала життя, врятувала і недоношену, семимісячну дитину, довівши до щасливого кінця важкі передчасні пологи. Дона Беатріз перебувала в маєтку, розташованому між Такарасом і Великою Пасткою, чекаючи своєї пори, щоб поїхати в Ільєус, під нагляд доктора Ізмаела Алвеса, досвідченого і старого вже акушера. І раптом неждано-негадано — ой лишенько, пробі! — примчав з маєтку гонець, щоб мерщій доставити туди Збуй-Вік. Вона прибула вчасно й безстрашно вирвала матір і дитину з пазурів смерті.