Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
— Ну, це— масове винищення людей, геноцид, одним словом…
— Пробачте, Юрію Михайловичу, але ваша відповідь не дотягує й до рівня малограмотної домогосподарки, — зауважив Гуру і продовжував:
— Геноцид — це політика заперечення національного життя підкореного народу, що супроводжується масовими вбивствами. Причому, не обов'язково вбивствами, можна народ перетворити на рабів або створити нестерпні умови для його життя. А холокост (катастрофа) — щось ритуальне, магічне. Це тотальне винищення народу, всіх його представників за спеціальним вироком, принесення в жертву людей певної національності в ім'я якоїсь ідеї, принципу, божества. Скільки холокостів знає історія?
— Ну якщо холокост — національна катастрофа, то їх історія пережила чимало. Тільки у євреїв їх було чотири — вигнання з Єгипту, вавилонський полон, руйнація храму і всього Єрусалима і, нарешті, знищення 6-ти мільйонів євреїв під час другої світової війни, — невпевнено почав я перераховувати.
— Вам двійка! — вигукнув Гуру. — Холокост в історії був один — єврейський холокост 40-х років XX століття. Хоча, якщо бути більш точним, то прояви холокосту траплялися і на землях Палестини і в доколумбовій Америці (загадковий народ майя). Але це не тема нашої розмови.
На закінчення зазначу, що не потрібно плутати ставлення гітлерівських «арійців» до євреїв з їх ставленням до циган, негрів та інших «нижчевартісних» народів.
Цигани, наприклад, винищувалися з метою «очищення» Європи, її, так би мовити, «дезінфекції». Йшла ліквідація таборів, але не окремих циган, які навіть служили в гітлерівській армії. Представників же слов'янських народів відносили до «унтерменшів», яких потрібно було змусити працювати на німців. А ось євреї (і що характерно, виключно євреї) вважалися «абсолютним злом», «антирасою», «нелюдами», яких належало якнайшвидше знищити повністю. Так вимагав… «арійський дух»!
Від автора:
Багато дослідників ще й досі не можуть збагнути феномен холокосту (див. епіграф). На мій погляд, потрібно просто уважно читати Біблію, особливо ті місця, де йдеться про завоювання євреями Палестини. Холокост, виявляється, — справа священна і… обопільна: тотальне винищення євреями «лівих язичників» обернулося у XX столітті н. е. тотальним знищенням фашистами євреїв.
У Біблії є красива легенда про боротьбу Давида (звичайної людини) з Голіафом (гігантом, «надлюдиною»). Символічно, що пересічна людина здобула перемогу над, здавалося б, непереможним велетнем. Ця легенда відбиває месіанізм євреїв, їхню історичну долю борців проти найстрашніших «язичників — людей і етносів, що сповідували «надлюдську» філософію. Ця боротьба була безжальною і безкомпромісною, як і боротьба арійських «оберменшів»— голіафів проти євреїв. Вона мала священний характер.
«Проклятий будь, Ханаан, — він буде рабом рабів своїм браттям» [Бут. IX. 25]. Цими словами праотець Ной присудив до смерті й інших різних покарань частину потомства Хама (одного зі своїх синів). Не самого Хама, а лише частину його потомства — хананеїв, що оселилися в Палестині: філістимлян, фінікійців, ферезеїв [Так у Біблії названо фрізів — північних «прагерманців», що склали ядро «нордичних арійців»], міста Тир, Сидон…
Земля ханаанська була подарована євреям самим Богом з врахуванням саме їхньої історичної місії: винищити головний оплот лівоарійських «оберменшів» того часу. Необроблених земель (і зовсім непоганих) тоді було чимало. Але рука Всевишнього направила євреїв в один з найбільш густонаселених районів світу з процвітаючою економікою, «скарбами духовної пітьми», і було дано їм наказ: воювати до повного винищення поганських народів. Найменший прояв гуманізму щодо ханаанських племен Бог вважав великим гріхом євреїв, і постійно повторював: «Ти їх понищиш: конче учиниш їх закляттям, — не складеш із ними заповіту, і не будеш до них милосердний [Повт. VII. 2].
Боротьба євреїв з філістимлянами і ферезеями під час «освоєння» землі обітованої подається антисемітами як «бузувірство євреїв», їх прагнення поневолити все ангельське суспільство, зруйнувати нашу цивілізацію. Звичайно робиться все це поза історичним контекстом. Хоча сентенції про тотальну жорстокість євреїв все-таки допомогали «обґрунтовувати» необхідність гетто, погромів, холокостів та інших проявів цивілізованого людиноненависництва в сучасному світі.