Війна з багатоликим звіром
- Автор: Парал Владімір
- Год: 1988
- Язык: украинский
- Год: "Всесвіт", № 8-10
- Переводчик: Олексій Зарицький
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Війна з багатоликим звіром». Краткое содержание книги:
Над містом Усті у східній Чехії зависла руда хмара, утворена з промислових відходів, диму заводських труб, випарів забруднених річок тощо. Діти й люди похилого віку були евакуйовані з екологічно небезпечної зони в гори, де збереглося чисте повітря. Решта жителів міста піднімаються на боротьбу з рудим смогом, намагаються подолати екологічну кризу. Головні дійові особи (три подружні пари — Рогани, Бімоні й Трнки, 18-річний син Роганів Міхал та подруга Трикової Ріта) під час рудої навали змушені переселитися в одну спільну квартиру. Аморфна хмара смогу згодом обертається на чудовиськ, триметрових монстрів, які починають нападати на людей…
Але нам потрібно приймати ванну щодня, — заперечив Еда.
— Або принаймні душ.
— Штаб вимагає рішучого обмеження, — сухо констатував Станіслав.
— Оголошено стан зараження, а не борсання у бруді, — знову закинув Еда.
— Я й дня собі без ванни не уявляю, — вступила в розмову Леона.
— Нинішня критична ситуація загальновідома, — наполягав Станіслав. — І якщо ми марнуватимемо свої сили у ванній, то їх не вистачить ні на прожектори, ні на гвинти. Тоді ми справді захлинемось у морі мазуту. Треба заощаджувати кожну калорію…
Станіслав шукав підтримки в очах людей, але марно. Не знайшов він її навіть у Леони.
Мовчазна більшість була на боці Еди Рогана.
— Виходить, ванну краще приймати вдвох, — насмішкувато мовив Еда, — або всімох — колективно.
— Я думаю, цілком вистачить приймати ванну через день, — зненацька бовкнув Міхал Роган і почервонів. «Мені все це байдуже, дратує тільки, коли мій страшенно дотепний батечко будь-що прагне продемонструвати власну дотепність», — мовив він сам собі.
— Дякую, Міхале, — кивнув до нього Станіслав. Відчувши підтримку, повів уже значно рішучіше: — Розділ двадцять дев’ятий: електричний струм подавати лише до спільних квартир. Слід вимкнути в коридорах пробки. У власних квартирах не дозволено користуватися жодним електроприладом. Розділ тридцятий стосується ліфтів. Максимальна економія й повне навантаження… Найкраще вмикати ліфт лише вранці та ввечері. І їздити віднині тільки разом.
— Спускатися вниз спокійнісінько можна пішки, — озвався Міхал Роган.
— Чудово, Міхале, — похвалив його Станіслав.
— Але ж це безглуздя, — зареготав Еда.
— Не розумію, чому безглуздя, — знову заперечив батькові Міхал, — якщо це всім посильно…
— Якщо це виявиться посильно, то буде ще більшим безглуздям, — розсердився батько на запопадливого сина. — Щоб піднятися ліфтом нагору, треба спочатку з’їхати вниз. Тобто виникає проблема: хто щодня доправлятиме ліфт на перший поверх. — Еда як завжди розважався. — Певно, найкраще було б, любий синку, якби вранці з комфортом спускалися всі разом, правда ж?
— Дуже дотепно з твого боку, тату, — знову почервонів Міхал.
— Справді? — батько тріумфував.
— Пані Трнкова хоче щось сказати, — втрутилась у родинний розбрат Павла.
— Я тільки хотіла спитати… чи забороняється вмикати вдома магнітофон? — сказала Тіна.
— Звичайно, ні, доки він працюватиме на батарейках, можеш слухати його де завгодно, — пояснив Станіслав. — А коли захочеш увімкнути в електромережу, то принось до комуналки.
— Я не маю батарейок, але хочу слухати магнітофон удома, — сумно заперечила Тіна. — Інакше я не засну…
— Це точно, — поквапилася на допомогу подрузі Ріта Недомова, запаливши нову сигарету. — Батарейок давно не можна дістати, бо всі готувалися до цього ТСЗ. Ви ж, напевно, знаєте Тінине становище? Малий Томашек у горах, а Тібор покинув її. Тому вона надзвичайно знервована. Ви, як джентльмени, могли б зробити для неї виняток.
— Правила ТСЗ не передбачають жодного винятку, — холодно роз’яснив Бімонь. — Це, крім усього, стосується й куріння.
— Дуже розумний ти став, одержавши посаду! — з презирством мовила Ріта, дихнувши йому в обличчя сигаретним димом.
— Чи не здається вам, що ви занадто зухвала?… — засичала на неї Леона.
— Функції голови комуналки я можу передати вам будь-коли, — звернувся до Ріти Недомової Станіслав. — Хоча навряд чи вам, бо вас немає в списку квартиронаймачів: у нашому будинку ви живете лише на правах гості… Якщо хочете й надалі залишатись тут, мусите нас поважати. Вам напевне відомо, що палити під час ТСЗ категорично заборонено. — Станда підвищив голос. — Прошу вас негайно припинити.
Ріта квапливо погасила сигарету, і в кімнаті запала гнітюча тиша.
— Виставляти когось на вулицю в сьогоднішній ситуації було б занадто жорстоко, еге ж? — звірився присутнім Еда, однак йому ніхто не відповів. — А ти не сумуй, Тіно, — додав він. — Міхал поділиться з тобою батарейками.
— Звичайно, в мене їх ціла торба, ще й японські стереонавушники дам! — вигукнув Міхал, утретє зашарівшись.
— Розділ тридцять перший, — вів далі Станіслав. — Голова спільної квартири особисто відповідає за сумлінне додержання цих правил. Для цього всі мешканці повинні впускати його до своїх окремих квартир, коли він вважатиме за потрібне.