Вірші з війни
- Автор: Гуменюк Борис
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Сергія Пантюка
- ISBN: 978-617-605-049-0
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Вірші з війни». Краткое содержание книги:
Про війну і душу сьогодні можна писати тільки так, як пише Борис Гуменюк.
Cаме за збірку «Вірші з війни» автор отримав літературну премію ім. В. Свідзінського від Ліги українських меценатів.
І саме таким поетам віриш, адже Борис Гуменюк вважає своїм кредо «життя як творчість і творчість як життя», – найкращий тому доказ те, що більшість віршів цієї збірки написані під свист ворожої артилерії в с. Піски, де Борис тримав лінію оборони у складі добровольчого батальйону ОУН.
Cаме за збірку «Вірші з війни» автор отримав літературну премію ім. В. Свідзінського від Ліги українських меценатів.
І саме таким поетам віриш, адже Борис Гуменюк вважає своїм кредо «життя як творчість і творчість як життя», – найкращий тому доказ те, що більшість віршів цієї збірки написані під свист ворожої артилерії в с. Піски, де Борис тримав лінію оборони у складі добровольчого батальйону ОУН.
Перейти на страницу:
У війни свій бог
Свої жерці й капелани
Не схожі на тих яких я бачив колись
у Софійському храмі
А ви правильно робите коли молитеся
на жінку з дитиною
Взагалі це мало не єдине
що ви робите правильно
От тільки молитися треба
кожній жінці з дитиною
Не лише одній.
Коли приходить час платити війні данину
Життя бійця можна відкупити
Обміняти його на життя трьох діток
Трьох діток чоловічої статі
Якщо жіночої — то вдвічі більше
Трьох жінок
Одна з них неодмінно мусить бути вагітною
І п’ятьох-шістьох старих.
Деякі так роблять
Через слабкість духу
Від страху
Здебільшого це притаманне
солдатам темного війська.
Я так не зміг.
Звісно можна спробувати відкупитися
кров'ю Господньою
Але це те саме що прикриватися в бою
жінкою з дитиною
Тією зі стіни Софійського
Чи ось цією з передмістя Горлівки
Однаково
Адже це просто слабка жінка
з маленькою дитиною.
Якщо ти солдат
Ти не повинен ніким прикриватися
Ти маєш усіх викупляти собою.
Виявляється вмирати зовсім не боляче
Жити — боляче.
У вас на землі усім так боляче!
Навіть звідси видно як вам боляче
Усе ваше життя —
Біль біль біль.
А тут — стільки неба!
Ви собі навіть не уявляєте скільки тут неба!
Неба за яке не треба битися
Неба якого вистачить усім.
(Небо нагадує дитячий конструктор
Це — як пазли
Які по одному кожна людина носить в собі.
Зберемо докупи усі пазли — отримаємо Небо
Зберемо значну частину — отримаємо
значну частину Неба
А коли ти один у великому місті чи серед поля
Яка тобі корись з твого пазлу?)
Ніби все гаразд
Я — вмер
Бо так треба
Але десь потайки я вам заздрю
Я сумую за вами
Я страшенно за вами сумую
Заздрю вашому болю
І мрію колись повернутися
Щоб знову зустрітися з вами
Навіть якщо доведеться ще раз
Пройти крізь біль.
Перейти на страницу: