Спостерігаючи за англійцями
- Автор: Фокс Кейт
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-562-9
- Переводчик: Марта Госовська
- Жанр: Другие документальные фильмы
Электронная книга - «Спостерігаючи за англійцями». Краткое содержание книги:
Відома дослідниця Кейт Фокс створила дивовижно точний і напрочуд дотепний портрет англійського суспільства. Вона дослідила англійський національний характер під антропологічним мікроскопом і показала читачам дивну та чарівну культуру, що керується цілими кодексами негласних норм та поведінкових кодів. Правила розмов про погоду чи секс, споживання їжі чи флірт, чим відрізняється «іронічний садовий гном» від звичайного, закони облаштування оселі, видимі та невидимі класові індикатори, особливості славнозвісного англійського гумору — усе це та багато іншого про звички англійців, їхні примхи, виверти та дивацтва у ґрунтовній та веселій книжці Кейт Фокс.
Прогноз погоди для мореплавців — це детальний, з додатковою інформацією про силу вітру та видимість, прогноз погоди для риболовецьких, торгових та прогулянкових суден, що ходять у прибережних водах Британських островів. Ні за яких обставин і ніяким боком ця інформація не стане в нагоді мільйонам сухопутних слухачів, але вони все-таки слухають — завмирають у релігійному трансі, заколисані спокійним, виваженим і таким звичним переліком морських акваторій, інформації про вітер, погоду та видимість. Та в цьому речитативі пропущені кваліфікаційні іменники: там відсутні — «вітер», «погода», «видимість», тож на виході отримуємо щось на зразок такого: «Вайкінг, Північний Утшир, Південний Утшир, Фішер, Доджер, Джермен Байт. Західний або південно-західний три-чотири, пізніше зросте до п’яти на півдні. Пізніше дощ. Добре. Стає помірним, іноді слабким. Фарерські острови, Фаєр-Айл, Кромарті, Фортіз, Форс. З півночі на захід три-чотири, зросте — Крапкадо шести. Зливи. Добре». І так далі, і так далі — монотонно і одноманітно, аж поки перелічать усі тридцять одну прибережну морську зону. Тільки тоді мільйони англійців, які насправді не мають ні найменшого уявлення, де ці води знаходяться і що ці таємничі цифри та слова означають[15], врешті-решт вимкнуть радіоприймачі, а «холодна поезія інформації», як влучно охарактеризував мореплавські погодні прогнози Шон Стріт, навіє на них дивне відчуття умиротворення і подекуди навіть піднесення.
Багатьом моїм інформаторам — переважно іммігрантам та гостям, що на довше затримались в Англії, цей дивний ритуал не дає спокою і збурює брижі нерозуміння. Чому ми вперто вслухаємося у перелік незрозумілих місць і ловимо кожне слово з метеорологічних прогнозів для незвіданих закутків? Не кажучи вже про те, що ми наполягаємо на прослуховуванні цілковито безглуздої літанії від «а» до «я» і будь-які спроби вимкнути радіоприймач сприймаємо не інакше як святотатство? Мої інформатори геть розгубилися, від того шквалу обурення, запальних дебатів та лементів у пресі, на радіо та телебаченні, що здійнялися внаслідок перейменування однієї морської акваторії (Фіністер перейменували на Фіцрой). Не менше зачудування викликав би всенародний розпач від того, що БіБіСі мало нахабство зсунути час вечірньої трансляції на цілих п’ятнадцять хвилин (як звітує речник Метеорологічної служби: «Люди оскаженіли»). «Таке враження, що намагалися змінити слова Господньої молитви!» — сказав один із моїх інформаторів-американців про весь цей бедлам із зміною Фіністера на Фіцроя[16]. Я спробувала пояснити, що справа зовсім не у змістовності та відповідності інформації, ні, для англійця слухати прогноз погоди для мореплавців — це як слухати добре знайому молитву, навдивовижу заспокійливу, навіть для невіруючих, і будь-які втручання у такий надважливий ритуал приречені нас травмувати. Ми можемо і не знати, де ті моря, вела я далі, однак ці назви вшиті у національне несвідоме — та люди навіть домашніх тваринок називають на їхню честь. Ми собі потішаємося з прогнозу погоди для мореплавців (автор «Дощ пізніше. Добре»[17] зауважив, що іноді ми «беремо прогноз на кпини: “Зливи і грози це добре? Я не думаю, що це добре”»), але ми, зрештою, глузуємо зі всього, навіть ні, особливо з найсакральніших речей. Як-от, Погода та наш Прогноз для мореплавців.
Розмови про погоду та англійськість
Правила розмов про погоду чимало розповіли про англійськість. Перш ніж взятися за дослідження найменших нюансів англійських розмовних кодів та поведінкових правил в інших аспектах життя англійців, ми вже отримали неабиякі підказки та ключі до розуміння «граматики» англійськості. У правилі взаємності та правилі контексту проглядаються чіткі ознаки фірмової англійської стриманості та соціальних заборон. Водночас надалі ми зауважимо й вправне використання «фасилітаторів» у намаганнях подолати ці незручності.
Правило згоди та винятки з правила натякають, наскільки важлива ввічлива поведінка та як ми вболіваємо, щоб не розпалювати конфлікти (чи, у відповідному контексті, сприяти конфлікту), а також демонструють, що закони етикету вивищуються понад законами логіки.
Інваріантність правила згоди та підпункти правила погодної ієрархії свідчать про те, що ексцентричність та натяки на стоїцизм — той останній добре присмачений песимістичними плачами — є цілком прийнятними. Правило поміркованості вказує на несприйняття та засудження усіляких екстрем, а правило «Погода як член родини» демонструє цілковито неочікуваний патріотизм вкупі з приголомшливою повагою до чомусь недооціненого шарму розмов про погоду. Ритуал прослуховування Прогнозу для мореплавців, а також невтішна печаль при спробі цей ритуал посунути, замилування словами та ексцентрична відданість таємничим та подекуди ірраціональним забавам та заняттям — у всьому вчувається гумористичний настрій та нехіть до надмірної серйозності.