Первісна. Дорога на Тір Мінеган
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Серия: Сага про Первісну #1
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Первісна. Дорога на Тір Мінеган». Краткое содержание книги:
Проте все в житті Ейрін змінилося, коли до Ленніру прибули три відьми з далекого острова Тір Мінеган. Змінилося рішуче й безповоротно, змінилося навіть дужче, ніж їй це спершу здавалося. Бо разом з великим даром, про який вона досі й мріяти не сміла і який зненацька став дійсністю, Ейрін здобула могутніх ворогів — як на землі, так і під землею, в найпохмуріших глибинах зловісного Ан Нувіну…
— Швидко ж примчали! Мабуть, чигали десь неподалік у сподіванні, що я їх викличу. От кому найбільше не терпиться почути ім’я реґента, то це чиновникам. За великим рахунком, їм байдуже, хто ним стане, головне для них визначеність. — Із цими словами він узяв зі стола тонку теку й розгорнув її. — Ну, нічого, хай ще трохи заждуть. А тим часом підтягнуться й вищі лорди, що зараз перебувають у Рінанхарі. Їм, либонь, уже доповіли про нашу зустріч.
Король видобув з теки наполовину списаний аркуш цупкого паперу й поклав його на свою дощечку для письма. Бренан мав досить гострий зір, щоб без найменших зусиль розібрати заголовок: „Про запровадження реґентства в Об’єднаному Королівстві Катерлах“.
— Ви помилилися в одному, — знову заговорив Енгас аб Брайт. — Я не збираюся ставити вам жодних умов. Не бачу в цьому ніякого сенсу. Якщо ви виявитеся підкаблучником, то однаково не зможете дотримати своїх обіцянок. А будете самостійним і повновладним королем, то й без моїх інструкцій знайдете противагу надмірній відданості леді Ґвенет ідеалам Сестринства. Гм… Хоч одну пораду я таки дам. А вже вам вирішувати, дослухатися до неї чи ні.
— І що за порада, государю? — чемно запитав Бренан.
— Не кваптеся з одруженням. Зачекайте хоча б до рішення Ради Лордів. А якщо станете королем, відкладіть весілля ще на півроку, не менше.
Бренан мало не кивнув у відповідь і лише останньої миті стримався. Про те, щоб побратися найближчим часом, між ним і Ґвен навіть не йшлося. Попри всі її палкі запевнення, що вона вже привчила себе до думки про подружнє життя, Бренан відчував, що заміжжя й досі лякає її. Поза будь-яким сумнівом, у всій цій ситуації з критичним погіршенням стану короля найбільше прикрощів їй завдавала та обставина, що в разі Бренанової перемоги на виборах сестри-відьми стануть тиснути на неї з тим, щоб вона чимшвидше вийшла за нього.
Тож Енгасова порада цілком збігалася з бажанням Ґвен. Проте Бренанові стало цікаво, якими ж мотивами керується король.
— А чому так, ваша світлосте?
— По-моєму, це очевидно. У свідомості всіх верств суспільства має закріпитися, що верховна влада в країні належить саме вам, тому дуже важливо, щоб ви посіли трон одноособово, без леді Ґвенет. Нехай мине кілька місяців, а краще навіть рік, поки забудеться її реґентство, і вже потім одружуйтеся з нею. Тоді люди не сприйматимуть її як рівну вам співправительку королівства, а бачитимуть у ній просто королеву — жінку короля.
Однією цією порадою Енгас аб Брайт не обмежився і дав Бренанові ще з півдесятка розгорнутих рекомендацій на предмет того, як без зайвої конфронтації, делікатно, але ефективно, запобігти втручанню відьом у державні справи. Аж нарешті поглянув на настінний годинник і сказав:
— Ну, гаразд, щось я заговорився. А люди чекають.
Він двічі натиснув на кнопку, вмонтовану в праве бильце його крісла, і через кілька секунд з’явився королівський секретар, який доповів, що зараз у приймальні перебуває одинадцятеро вищих лордів, включно з двома королівськими синами, п’ятеро відьом (рахуючи й Ґвен), а також двоє викликаних раніше міністрів. Ще кілька урядовців і чимало придворних зібралися в коридорі та прилеглих приміщеннях, зачувши про можливе оголошення імені майбутнього реґента. Король наказав запросити вельмож, відьом та міністрів, а після коротких роздумів додав до цього переліку ще чотирьох найповажніших придворних чинів.
Секретар пішов виконувати розпорядження, а Енгас звернувся до Бренана, який на той час уже підвівся з крісла:
— Не буду розводити церемоній. Для мене це аж ніяк не урочиста подія. Самі розумієте…
Кімната була досить просторою, щоб умістити дві дюжини осіб, проте виявилася замалою, щоб вони почувалися в ній вільно. Запрошені згуртувались якомога ширшим півколом довкруг короля; Бренан став у першому ряду між Шайною та Ґвен і на запитливий погляд сестри відповів коротким кивком — мовляв, зараз сама все почуєш.
Енгас аб Брайт без будь-якого вступного слова, сухо і стримано зачитав текст указу, в якому йшлося про призначення леді Ґвенет вер Меган О’Ріґнах, володарки Кил Морґанаху й високої пані Тір Мінегану, лордом-реґентом Катерлаху. Вкрай приголомшена цією звісткою Ґвен на якусь секунду розтулила була рота в беззвучному скрику, але потім опанувала себе і прибрала незворушного вигляду. Шайна схопила Бренана за руку й міцно стисла його долоню, а Шаннон рвучко вдихнула, немов з переляку, і розгублено закліпала очима. Старші та досвідченіші Альса і Брігід зовні зберігали спокій, хоча відчувалося, що такий розвиток подій став для них цілковитою несподіванкою.