"Сатурна" майже не видно
- Автор: Ардаматский Василий Иванович
- Год: 1964
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Переводчик: М. Лещенко
- Жанр: Военная проза
Электронная книга - «"Сатурна" майже не видно». Краткое содержание книги:
Порушимо це мовчання. Тепер це можна зробити. Візьмемо одну з папок, струснемо з неї пилюку часу. Почнемо читати документи. І ось ми вже чуємо живі голоси й бачимо героїв повісті.
Гестапівці відповіли на сталінградську катастрофу посиленням терору. Оберштурмбанфюрер Клейнер на нараді апарату сказав:
— Ми влаштуємо сталінградський «котел» усім червоним і забезпечимо нашу героїчну німецьку армію тилом, спокійним, як цвинтар…
По всій Білорусії безперервно полювали на партизанів великі каральні експедиції. Готувались масові облави на підпільників. Від Кравцова, Ціммера і Таубе Клейнер зажадав швидшої ліквідації міського підпілля і сам керував цією роботою.
Березень випав теплий, сльотавий, місто було залите багнюкою, перемішаною з снігом. Деякими вулицями протягом дня автомашини не могли проїхати. Лише вночі цей кисіль трохи твердішав.
У сутінках Кравцов ішов на зустріч з агентом за кличкою Кухар. Цей тип і справді мав відношення до кухарської справи. Він опалював печі в ресторанній кухні офіцерського казино. До війни Кухар був рахівником на сироварному заводі десь на Смоленщині, його мобілізували в армію, і в першому ж бою він перебіг до ворогів. Півроку відбув у таборі військовополонених, де, як він сам говорив, «вирядив у яр цілу купу політпрацівників та різних всяких партизанів». За ці заслуги його випустили з табору, він прибився до цього міста і влаштувався опалювачем у казино. Кравцов набрів на нього випадково. У грудні Клейнер доручив йому подивитись, що за росіяни працюють в офіцерському казино. Незадовго до цього десь на Україні підпільники висадили в повітря таке ж казино, загинуло кілька офіцерів. Клейнер стривожився… Кравцов пішов у казино і там на подвір'ї побачив чоловіка, який, весело висвистуючи, спритно рубав дрова. Кравцов завів з ним розмову і зразу ж збагнув, що перед ним той, хто йому потрібен. Кравцов завербував його, дав йому кличку і почав з ним зустрічатись. Кухар виявився дуже небезпечним донощиком. У нього був загострений нюх на людей, яких йому слід було боятись. Саме за цією міркою він і знаходив тих, ким могли цікавитися в гестапо. Тижнів три тому Кухар повідомив, що дівчина, яка працює на кухні посудницею, «напевно комсомолка і може встругнути що завгодно». Кравцову довелося зацікавитись цією дівчиною, і з'ясувалося, що вона справді комсомолка і зв'язана з підпільною молодіжною групою. Кравцов через підпільників дав їй сигнал, щоб вона негайно зникла з казино. Складність ситуації була ще в тому, що підпільники справді готувались висадити в повітря казино і там у них були свої люди. Тепер їх було попереджено про небезпеку, яка загрожувала їм.
Кухар чекав Кравцова біля руїн кам'яного будинку. Вони пройшли в пролом, що зяяв у стіні, і сіли на купу мокрої цегли.
— Важлива новина, — тихо почав Кухар. — У нас Танька зникла. Пригадуєте? Та, що я вам казав.
— Це ми її взяли, — сказав Кравцов.
— Тоді порядок… Тепер ще. В ресторані є дві офіціантки — Клавка і Санька. Так вони по черзі зустрічаються з якимось парубком. Якби любов, зустрічалась би з ним одна, а то по черзі. Парубок цей з'явиться під вікнами ресторану, і тоді одна з них виходить на вулицю, начебто подихати повітрям, і там розмовляє з парубком хвилин дві, не більше, — і назад. Наступного разу — друга. Сам бачив. Отут я записав. — Кухар вийняв з кишені папірець і подав Кравцову.
— Молодець! — похвалив Кравцов. — А як вони поводяться на роботі?
— Отож-то й воно. Усіх їх офіціанток сім штук. Так інші і за столик до офіцерів підсядуть, і завжди веселі. А ці дві ні-ні! А тим часом найкращі дівки з усіх семи.
— Так. Що ще?
— Та мовби нічого. Ох і напиваються ж офіцери, скажу я вам! Хоч чоботи з них стягай. Один на одного в бійку лізуть. Учора один вистрелив, слава богу, не влучив. Ледве його вгамували.
— Це нас не цікавить, — суворо сказав Кравцов.
— Ясно, ясно… — квапливо проказав Кухар. — Я ж тільки так, як спостереження.
— Стеж за ким треба. Більше нема нічого?
— Нема.
— Мало. Ну гаразд, іди…
Вранці Кравцов, посилаючись на дані, одержані від Кухаря, доповів Клейнеру про п'янство офіцерів у казино. Клейнер одразу ж почав дзвонити у військовому коменданту, а Кравцов пішов на базар, щоб передати Бабакіну донесення про офіціанток. Кравцов просив Маркова негайно перевірити, хто зв'язаний з цими дівчатами.
Відповідь надійшла наступного дня: Марков призначав йому зустріч в ніч на неділю.