Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах
- Автор: Де Костер Шарль Теодор Анри
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-3903-3
- Переводчик: Сидор Сакидон
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах». Краткое содержание книги:
Зберігши всі найхарактерніші риси народних легенд, автор створив образ Уленшпігеля — плоть від плоті народної, майстра на всі руки, відважного геза, зброєю якого у боротьбі з ворогами стають разюче слово і в’їдлива пісня, глузливий сміх і гострий меч.
Ламме мало не стрибнув з палуби на лід, та один солдат втримав його за opperstkleed. Він кричав, плакав, благав, щоб йому дозволили піти, але профос йому сказав:
— Тебе ж повісять, коли покинеш корабель.
Ламме поривався кілька разів кинутись на лід, та один старий гез втримав його і сказав:
— Внизу ж мокро, ти замочиш собі ноги.
Ламме сів долі і, плачучи, безперестанку повторював:
— Моя дружина, моя дружина! Пустіть мене до моєї дружини!
— Ти ще побачишся з нею, — сказав Уленшпігель. — Вона любить тебе, але Бога любить більше.
— Відьма чортова! — скрикнув Ламме. — Коли вона любить Бога більше, ніж свого чоловіка, то чого ж з’являється переді мною такою привабливою і жаданою? І коли вона любить мене, то навіщо покидає?
— Чи можеш ти побачити дно в глибокій криниці? — запитав Уленшпігель.
— О, горе мені, я зараз умру! — лементував блідий, наче несамовитий Ламме, сидячи на палубі.
Тим часом наблизились солдати Сімонсена Роля з сильною артилерією.
Вони обстріляли корабель — з корабля їм відповіли. Ворожі ядра розбили лід. А ввечері пішов теплий дощ.
Вітер дув із заходу, море клекотіло під льодом, піднімаючи величезні крижини, вони ставали сторч, знову падали, насувались одна на одну, кришились, загрожуючи розчавити корабель, який на світанку, ледве вранішня зоря розірвала чорні хмари, розгорнув свої полотняні крила і, наче вільний птах, полинув у відкрите море.
Тут корабель приєднався до флоту мессіра де Люме де ля Марка[214], генерал-адмірала голландського і зеландського; як заведено на флагманських кораблях, на щоглі його корабля висів ліхтар.
— Подивись-но добре на нього, мій сину, цей не пожаліє, якщо тобі заманеться втекти з корабля. Чуєш його голос? Гримить, як грім. Дивись, яка в нього постать — міцна, кремезна, висока! А глянь на довгі ручиська з нігтями, наче пазури! А бачиш його очі, круглі й холодні, як в орла, його довгу і гостру бороду, якої він не голитиме, поки не перевішає всіх попів і ченців, щоб помститися за смерть обох графів! Подивись, який він грізний і жорстокий. Він в одну мить повісить тебе, якщо будеш і далі скиглити: «Моя жінка!»
— Мій сину, — відповів Ламме, — хто погрожує мотузкою іншому, той уже сам має на шиї конопляний комір.
— Ти надінеш його перший. Це моє дружнє побажання, — мовив Уленшпігель.
— А я вже бачу тебе на шибениці, як ти висолопив з пельки на цілий лікоть свого злостивого язика, — відповів Ламме.
І обом здавалося, що це веселі жарти.
Того дня корабель Трелонга захопив біскайське судно, навантажене ртуттю, золотим піском, вином і прянощами. І воно було спорожнене й вичищене від екіпажу й вантажу, як волова кістка від мозку зубами лева.
Тим часом герцог наклав на Нідерланди нестерпно важкі податки[215]: кожен нідерландець, що продавав якесь рухоме чи нерухоме майно, повинен був віддавати до королівської скарбниці тисячу флоринів з кожних десяти тисяч. І цей податок став постійним. Всі, хто чимось торгував чи щось продавав, мусили сплачувати десяту частину виторгу, і в народі гомоніли, що як товар перепродати десять разів за тиждень, то він увесь дістанеться королю.
Отак уся торгівля й промисловість ішли до повного занепаду та загибелі.
На ту пору гези взяли приморську фортецю Бріль[216], і вона була названа Садом Свободи.
На початку травня під ясним небом гордо плив по хвилях корабель, а Уленшпігель співав:
214
Де Люме де ля Марк (1542—1578) — адмірал морських гезів; багатий дворянин. Відомий рішучими діями на морі і жорстокими розправами з католицьким духівництвом.
215
…герцог наклав на Нідерланди нестерпно важкі податки… — Система податків, запроваджена Альбою в Нідерландах, призвела до економічної катастрофи в країні, до нового вибуху антиіспанських настроїв.
216
…гези взяли приморську фортецю Бріль… — Весною 1572 р. морські гези здобули цілу низку перемог над ворогом, який не був готовий до війни на морі.
217
…геть десятину… — Йдеться не про церковну десятину, а про податок, запроваджений Альбою.