Спостерігаючи за англійцями
- Автор: Фокс Кейт
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-562-9
- Переводчик: Марта Госовська
- Жанр: Другие документальные фильмы
Электронная книга - «Спостерігаючи за англійцями». Краткое содержание книги:
Відома дослідниця Кейт Фокс створила дивовижно точний і напрочуд дотепний портрет англійського суспільства. Вона дослідила англійський національний характер під антропологічним мікроскопом і показала читачам дивну та чарівну культуру, що керується цілими кодексами негласних норм та поведінкових кодів. Правила розмов про погоду чи секс, споживання їжі чи флірт, чим відрізняється «іронічний садовий гном» від звичайного, закони облаштування оселі, видимі та невидимі класові індикатори, особливості славнозвісного англійського гумору — усе це та багато іншого про звички англійців, їхні примхи, виверти та дивацтва у ґрунтовній та веселій книжці Кейт Фокс.
Вона: «Ти що, маєш дозвіл на цю сорочку? Чи ти парі програв?»
Він: «О! Дивіться, хто заговорив! Штани підтягни, а то труси стирчать, ти, шалава».
Вона: «Це ремінь, ти, зануда! Та ти одне від другого не відрізниш. Та тобі до моїх трусів і так не добратися».
Він: «Та дуже мені треба твої труси! З чого ти взяла, що ти мені потрібна? Ну ти й дура!»
Вона: «Краще дура, ніж зануда-ботан!»
Він: «Сучка!»
Вона: «Ду… Ой, моя зупинка, ти будеш пізніше?»
Він: «Ага, прийду десь о восьмій».
Вона: «Добре».
Він: «Бувай».
Опісля, з розмови друзів, я зрозуміла, що ці двоє вже давненько симпатизують одне одному і щойно почали «щось типу зустрічатись» (у такий досить туманно англійський спосіб не-зустрічань), а в недалекому майбутньому вони б мали стати «парою». Навіть якби я не чула цієї пояснювальної дискусії, то все одно розгледіла б за тим обміном образ типове загравання. Це, може, й не був найвигадливіший та найдотепніший зразок грайливого глузування, який мені довелось спостерігати, але він якраз був дуже типовим, звичайним і буденним прикладом залицянь. Я й записала його до блокнота лише тому, що на той момент проводила дослідження на тему флірту і збирала типові приклади з життя.
Також я зауважила, що наші підлітки іноді практикують особливу форму «колективних залицянь»: невелика група хлопців заграє, глузуючи переважно на тему сексу, з такою ж невеличкою групою дівчат. Такі колективні глузливі загравання найпопулярніші серед молоді робочого класу, особливо на півночі країни, де мені довелося бачити хлопців та дівчат, які, зібравшись окремими групами по різні боки вулиці, бомбардували одне одного грайливими кпинами. Англійські підлітки та двадцятилітки вдаються до таких колективних залицянь й за кордоном, на відпочинку, чим вщент спантеличують місцевих, які не ймуть віри, як такі ущипливі глузи та кпини у принципі можуть бути прелюдією до романтичних стосунків та шлюбу (І хоч можу запевнити, що так воно і є, я тихцем захоплююсь проникливими місцевими хлопцями на курортах Греції та Іспанії, які цілком слушно підозрюють, що молодим англійкам більше до вподоби традиційні улесливі форми залицянь, вдаючись до яких місцеві легко відбивають англійок в англійських горе-залицяльників.)
Я зауважила, що серед старших англійців рівень образ під час залицянь знижується, порівняно з підлітковим, але основоположні правила іронії, піджартовування, псевдокпин та ін. залишаються в силі. Англійки — скільки б їм не було років — можливо, надали б перевагу більш галантній, не такій збочено-завуальованій формі флірту, однак правила глузливого флірту, як і правило непевності, працює на чутливих, емоційно загальмованих та соціально непорадних чоловіків-англійців, а не на трохи менш стриманих і більш соціалізованих партнерок. Ми, жінки, однак наловчились давати собі раду з цими правилами, і, зазвичай, в нас це виходить несвідомо. Ми знаємо, що англійські чоловіки, сперечаючись, налагоджують між собою товариські стосунки, а глузливо заграючи, вони, відповідно, встановлюють зручну і зрозумілу їм форму близькості. Ми знаємо, що коли чоловік постійно піджартовує та кпинить з нас, то він нам симпатизує, і якщо почуття взаємне, то жартувати і кпинити у відповідь — це найкращий сигнал взаємності.
Іноземки не мають інстинктивного програмного розуміння специфіки англійських чоловіків (достоту як і не знають основ принципу непевності) і тому часто конфузяться і гніваються через глузливі залицяння. Мені довелося пояснювати, що слова «тупа корова» можуть мати значення щирого захоплення, а фраза «ти просто не мій тип», сказана відповідним тоном у контексті глузливих загравань, рівнозначна освідченню. Не подумайте, я не кажу, що англійці ніколи не кажуть нормальних компліментів і «офіційно» не запрошують на побачення. Доволі невміло та все ж вони роблять і те, й інше, ба, вони навіть пропозицію руки й серця роблять. Просто якщо для досягнення мети можна піти манівцями, то чого ж йти навпростець!
Чоловіки налагоджують дружбу і спостерігають за дівчатами
Англієць, може, й не мастак флірту і не адепт галантних залицянь, але коли справа стосується чоловічого спілкування — то тут він у своїй тарілці. І це я не про гомосексуальність, пригнічену чи явну, а про звичну повсюдну практику чоловічого спілкування — коли чоловіки заводять близькі товариські стосунки та дружать групами. Кожне суспільство має свої форми налагодження чоловічої дружби — це можуть бути клуби, організації, інституції (наприклад, прославлений лондонський «клуб джентльменів»), чи певні ритуали, до яких не допускають жінок.