Від порога до порога
- Автор: Целан Пауль
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Книги - XXI
- ISBN: 978-617-614-061-0
- Переводчик: Петро Рихло
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Від порога до порога». Краткое содержание книги:
Поетична збірка Пауля Целана «Від порога до порога» (1955) містить 47 віршів раннього паризького періоду й рефлектує найважливіші події життя автора поміж 1952 та 1955 роками. Основними мотивами цих віршів є кохання і смерть, поезія й мова, пам’ять про мертвих і людська солідарність. Поетичний код порога, двічі названий уже в заголовку книги, визначає символічну площину цих поетичних текстів, які з глибокою образною силою відтворюють екзистенційний межовий стан ліричного героя.
Внутрішнє членування збірки також відповідає її пороговій тенденції. Целан розділив свою книгу на три віршовані цикли: «Пізніше на сім троянд», «Мінливим ключем» та «До острова». Всі три заголовки конотують семантику часового й просторового руху й тим самим порогову проблематику. Назва першого циклу походить із вірша «Кристал», що міститься у попередній поетичній книзі «Мак і пам’ять», і знову ж таки дбає про те, щоби зберегти асоціативний та мотивний зв’язок між обома збірками. Другий і третій цикли завдячують своїми назвами відповідним поезіям нової збірки. За винятком «Епітафії Франсуа», вірші не мають точного датування й не улягають якомусь чіткому хронологічному принципові, так що їхнє часове сусідство нерідко є випадковим. Все це зміниться з наступною книгою «Мовні ґрати», позаяк «афера Ґолль» змусить Целана до надзвичайно точного й строгого документування кожного зі своїх поетичних текстів.
У першому циклі «Пізніше на сім троянд» ще переважає любовна проблематика, що задано вже ключовим словом «троянда» як традиційним любовним символом. Тут кохання також невіддільне від пам’яті про єврейських мертвих, що було характерним для Целана вже у збірці «Мак і пам'ять». В обох наступних циклах книги знову зринає це сплетіння основних мотивів його поезії. Кохання затінене смертю (також і власної дитини). У цьому сенсі «Епітафія Франсуа», яка відкриває цикл «Мінливим ключем», є «кристалізаційним пунктом» всієї збірки, як це в розмові з Отто Пьоґґелером сформулював сам Целан[20]. Крізь цю похмуру призму кохання постає вже не як чисте відчуття щастя, а як амбівалентне почуття, яке водночас включає в себе радість і смуток. «Всередині збірки небезпека витіснення спогаду про мертвих новим коханням приборкується тим, що вірші проблематизують це кохання і врешті-решт долучають його до екзистенційно визначального дискурсу пам’яті про мертвих, причому смерть спільної дитини утворює центр тяжіння цього інтеграційного поля»[21], — вважає Маркус Май. Тому тут майже неможливо відділити любовний мотив від інших мотивів та образних комплексів, які недремна пам'ять автора знову й знову постачає йому, втягуючи в це коло також замордованих батьків («Граючи сокирами» чи «Перед свічею»), як і численних анонімних жертв Голокосту.
У другому й третьому циклах набирають дедалі більшої ваги релігійно-філософські («До ока приживлено», «Той, хто лічив нам години», «Франциск Ассізький») та поетологічні акценти («Вечір слів», «Який камінь ти б не підняв», «Пам’яті Поля Елюара», «Шібболет», «Вимов і ти», «Пломінкими від часу губами», «Argumentum е silentio», «Виноградарі»), які насамперед інтонують мовнорефлексивні питання. Багато віршів відкривають щільні інтертекстуальні пласти, звертаючись до філософських, культурно-історичних, літературних та мистецьких алюзій. Тут можна віднайти цитати або ремінісценції з творів Парменіда, Франциска Ассізького, Гельдерліна, Жан Поля, Ґустава Шваба, Ніцше, Джойса, Єйтса, Рільке, Ельзи Ласкер-Шюлер, Поля Елюара, Мартіна Бубера, Ґершома Шолема та ін. Найчастіші мотиви, які знову й знову зустрічаються у віршах поетичної збірки, — це око, волосся, рука, уста, серце, троянда, дерево, камінь, пісок, вода, море, хмара, сніг, лід, світло, тінь, свічка, нитка, година, час, ніч, світ, ім’я, слово, а також їхні численні деривати. Більшість цих ключових слів, які будуть домінувати також у його пізніших збірках, стосуються головним чином анатомії людини, а також первинних природних стихій та природних явищ, набагато рідше ми зустрічаємо тут поняття і реалії з абстрактної чи суспільної сфери.
20
Pöggeler Otto. Der Stein hinterm Aug. Studien zu Celans Gedichten. — München: Wilhelm Fink 2000, S. 42.
21
Celan-Handbuch. Leben — Werk — Wirkung. Hrsg. von Markus May, Peter Goßens, Jürgen Lehmann. Stuttgart; Weimar: Verlag J. B. Metzler 2008, S. 65–66.