ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє
- Автор: О’Райлі Тім
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7682-06-5
- Переводчик: Юлия Кузьменко
- Жанр: Прочая компьютерная литература
Электронная книга - «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє». Краткое содержание книги:
Акцент радше на вирішенні великих проблем, ніж на заробітку, тісно пов’язаний із намаганням давати більше, ніж забирати. Перше — це тест на доцільність для компаній, які започатковують щось нове; друге — складніший тест для тих, хто прагне створити щось життєздатне.
3. Мисліть на перспективу. Музикант Браян Іно розповідав, чому створив Long Now Foundation — організацію, яка спонукає людей мислити на перспективу. 1978 року заможна знайома запросила музиканта на новосілля. Таксі прямувало за адресою, а вулиці навкруги були дедалі занедбанішими, тож Браян Іно засумнівався, чи в той район заїхав. «Нарешті таксист зупинився біля входу похмурої, непоказної промислової будівлі, — пише Браян. — На сходах скрутилися два п’янички, що втратили зв’язок із реальністю. Жодних інших ознак життя на всій вулиці».
Утім Браян не помилився будинком і, діставшись останнього поверху, виявив палац мультимільйонерів.
«У мене не вкладалося в голові, — пояснює Браян. — Навіщо витрачати стільки грошей на розкішне житло в жахливому районі? Потім я розговорився з господинею: “Вам тут подобається?” — запитав я. — “Це найкращий дім за все моє життя”, — почув у відповідь. — “Ну, я маю на увазі район, тут цікаво?” — “А-а-а, район! Та це ж ззовні”, — засміялася господиня»492.
Багато років потому Браян Іно розповідав мені ту історію особисто й детальніше описав квартиру своєї знайомої. За його словами, внутрішній простір помешкання — це «маленьке тут», а ззовні, де вештаються п’янчужки й дивні люди, — «велике тут». Так культурний діяч Іно розробив у співпраці з однодумцями аналогічне поняття Long Now, тобто «тривале зараз». Треба мислити в категоріях «тривалого зараз» і «великого тут», інакше одного дня в нашого суспільства не лишиться ані одного, ані другого.
Часто виникає спокуса зупинитися на локальних оптимізаціях, але згодом вони дадуться взнаки. У нашої економіки багато спільного з фінансовими пірамідами. Ми позичаємо в інших країн493, щоб вистачало на потреби споживачів, позичаємо в наших дітей, обтяжуючи їх боргами, використовуємо невідновлювані енергоресурси і ніяк не подужаємо таких серйозних викликів, як майнова нерівність, зміна клімату і всесвітня охорона здоров’я.
Кожна нова компанія, що намагається будувати майбутнє, повинна мислити на перспективу. Що трапиться з постачальниками, які зазнають втрат через Walmart чи Amazon? Чи компенсують кращі продажі ці втрати? Чи, може, постачальники, в яких скоротяться показники рентабельності, зрештою вийдуть із бізнесу або не випускатимуть інноваційних продуктів за браку ресурсів? Які будуть заробітки в таксистів, коли Uber чи Lyft знизить тарифи заради боротьби з конкурентами? Хто купуватиме продукцію компаній, якщо ті заощаджують на працівниках, а отже, ту продукцію нíкому виробляти?
Волтер Рейтер, завдяки якому Об’єднана профспілка автобудівників (UAW) надійно закріпилася у США, розповідав, як один із керівників Ford показував йому нових заводських роботів. «Як же ви будете збирати з цих машин профспілкові внески?» — запитав Рейтер, а у відповідь почув: «Та, знаєте, мене не це хвилює. Я от думаю, як ми будемо їм продавати автомобілі»494. Питанню про те, у кого стане грошей на продукцію завтрашнього, більш автоматизованого світу, має відводитися чільне місце в планах підприємців.
Більше не можна обманюватися, ніби єдина мета бізнесу — приносити гроші акціонерам. Я вірю в соціальну цінність бізнесу. Треба будувати економіку, де важливі здобутки — радше закономірні наслідки бізнес-діяльності, які самі себе окуповують, ніж плоди благодійних жестів. П’єр Омідьяр — не тільки засновник eBay, а ще й ініціатор руху «Філантропія Західного узбережжя», який об’єднує традиційну благодійність і стратегічні інвестиції у стартапи власне із соціальною метою. Якось П’єр сказав мені: «Я інвестую в компанії, що здатні досягти успіху, тільки коли творять добро».
Цілеспрямовано працюючи заради суспільного блага чи поліпшуючи життя суспільства за рахунок бізнес-діяльності, ми маємо дивитися на все широким планом і враховувати те, що важливо не тільки для нас, а й для життєздатної економіки в життєздатному світі.
4. Прагніть ставати кращими, ніж ви є сьогодні. Мені завжди імпонувала думка, яку Курт Воннеґут висловив у «Матері ночі»: ми є тим, що з себе вдаємо, тому вдавати треба обережно495. Цей роман Воннеґута, де розповідається про післявоєнний процес над нацистським пропагандистом і таємним агентом союзників, мав би бути пересторогою для політиків, експертів і бізнесменів, що апелюють до найгірших людських інстинктів, утішаючи себе думкою, ніби маніпуляції слугують добрій діяльності.