Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія

Келен заспокійливо поклала руку на плече чоловікові, і він із вдячністю накрив її своєю.

— Ми допоможемо вам дістати протиотруту, — сказав один з чоловіків.

— Це правильно. Ми допоможемо вам, — кивнув інший.

Вони заговорили всі разом, підтверджуючи, що допоможуть дістати протиотруту для лікування Річарда.

— Більшість з нас бувало принаймні в двох із цих трьох міст, деякі бували у всіх трьох, — сказав Оуен. — Я сам ховав протиотруту, але розповідав іншим, де схованки, так що ми всі знаємо про них. Ми знаємо, як пробратися всередину, щоб дістати її. Ми розповімо вам.

— Тоді ось що ми зробимо. — Річард присів, розглядаючи кам'яну карту. — Де Ніколас?

Оуен посунувся ближче і показав на центральний камінчик.

— Ця людина, Ніколас, в Хаутоні, лорд Рал.

Від цього хлопця Річард був готовий чекати чого завгодно.

— Тільки не кажи мені, що ти заховав протиотруту в будівлі, де бачив Ніколаса, — вимовив він, ще не вірячи раптовій здогадці, яка його осінила.

Оуен соромливо знизав плечима.

— Тоді мені здавалося, що це гарна ідея. Зараз я б хотів, щоб тоді мені в голову прийшла інша думка.

Кара, що стояла позаду Річарда, роздратовано закотила очі.

— Дивно, що ти не віддав протиотруту Ніколасу з проханням зберегти її для тебе.

Дуже бажаючи змінити тему, Оуен показав на камінчик, що відображає Нотвік.

— У цьому місті ховається Мудрий. Можливо, ми зуміємо отримати допомогу від Великих Розмовляючих. Можливо, Мудрий благословить нас, і тоді інші люди приєднаються до нас у боротьбі проти Імперського Ордена.

Хоча Оуен і навчився трохи розуму у людей, що живуть за межами Бандакара, Річард не думав, що він може надати їм яку-небудь значиму допомогу. Бандакарці лише визнали неправильність того, що раніше означала для них свобода, і тепер хотіли по справжньому звільнитися. Ці люди довели свою рішучість і готовність діяти, щоб змінити долю інших, але Річард сумнівався, що вони насправді зможуть боротися.

— Щоб втілити в життя ваші справедливі сподівання — знищити Орден або хоча б змусити солдатів покинути ваші будинки, — ми потребуємо вашої допомоги. Келен, Кара, Дженнсен і я не зможемо все зробити самі. Якщо ви хочете, щоб ми досягли мети, ви повинні допомогти.

— Чого ви від нас хочете? — Запитав Оуен. — Ми сказали, що відведемо вас туди, де заховано протиотруту. Що ще ми можемо зробити?

— Ви повинні допомогти нам, вбиваючи солдатів Ордена.

Люди стали протестувати. Всі заговорили одночасно, хитаючи головами й розмахуючи руками. Хоча Річард не міг розібрати слів, їх почуття були очевидні. Судячи з окремих слів, які він розібрав, все заперечували саму можливість скоїти вбивство.