Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія». Краткое содержание книги:
Річард піднявся.
— Ви знаєте, що роблять ці люди, — владно сказав він, і галас миттєво припинився. — Ви втекли, бо не здатні на вбивство. Вам відомі всі факти. Невже я повинен нагадувати вам про страждання вашого народу і про те, що вони роблять з вашими улюбленими?
— Але ми не може заподіяти шкоди іншому, — заскиглив Оуен. — Ми не можемо.
— У нас інший шлях, — підтримав його інший чоловік.
— Ви виганяли злочинців за межі країни, — заперечив Річард. — Як ви поводилися з ними, якщо вони відмовлялися?
— Коли виникала така необхідність, ми збиралися і хапали його, щоб він не міг більше нікому заподіяти шкоди, — пояснив один з старих. — Ми пов'язували такій людині руки і відводили до кордону. Там ми знову пропонували йому залишити країну. Якщо він відмовлявся, ми вели його до довгого обриву і клали на землю. А потім спускали його ноги, так що він зісковзував вниз і вже не зміг повернутися.
Річард здивувався тому, що ці люди так міцно трималися за свої переконання. Він гадав, скільки страждань і смертей повинні були принести злочинці, перш ніж жителі Бандакара нарешті отримували достатньо підстав для такої крайньої міри покарання.
— Ми розуміємо багато чого з того, що ви нам розповіли, — виправдовувався Оуен. — Але ми не можемо зробити те, про що ви просите. Інакше ми поступимо неправильно. Ми не повинні завдавати шкоди іншим.
Річард схопив сумку з пальцями дівчаток і потряс нею перед людьми.
— Всі, кого ви любите, думають тільки про порятунок. Чи може хтось з вас уявити собі, який жах вони відчувають? Я знаю, що значить пережити тортури, почуття безпорадності і самотності. Мені знайоме відчуття, що порятунку не буде. Людина вже зневірилася і нічого не хоче. Готова зробити що завгодно, лише б усе це припинилося. Вона згодна на смерть, тільки б скінчилися страждання.
— Ось тому нам і потрібні ви, — сказав старий. — Ви повинні зробити це. Ви повинні звільнити нас від Ордена.
— Я ж казав вам, що не впораюся один. — Річард рішуче змахнув рукою, перев'язаною закривавленим шарфом. — Відступивши перед солдатами Ордена, які творять жахливі злодіяння, ви перекреслите своє рішення. Жертв буде ще більше. Люди Ордени злі, ви повинні битися.
— Але якщо ви поговорите з ними так само, як поговорили з нами, вони відмовляться від своїх неправильних уявлень. Вони зміняться, — спробував хтось заперечити.
— Ні, не зміняться. Життя для них нічого не значить. Вони зробили свій вибір, обравши тортури, насильство і вбивства. Якщо ми хочемо вижити, якщо ми хочемо, щоб у нас було майбутнє, ми повинні нищити їх.
— Ми не можемо заподіяти шкоди іншому, — повторив чоловік.
— Це неправильно, — погодився Оуен.
— Завжди аморально ранити, і тим більше вбивати, іншого, — сказав чоловік середнього віку, решта схвально забурмотіли: — Ті, хто поступає погано, явно не в порядку і потребують розуміння, а не в ненависті. Ненависть породжує ненависть. Насильство породжує цикл насильства, але нічого не вирішує.
Річард відчув, що щось, що об'єднує його з цими людьми, стрімко зникає. Він хотів провести рукою по волоссю, але помітив, що вона забруднена в крові. Він опустив руку і вирішив зайти з іншого боку.
— Ви отруїли мене, щоб змусити убити цих людей. Але, зробивши це, ви довели, що визнаєте необхідність вбивства в деяких випадках, наприклад заради захисту невинних. Ось для чого я виявився вам потрібен. Ви не можете вважати, що неправильно заподіювати шкоду іншому, і в той же час примушувати мене зробити це. По суті, це таке ж вбивство, тільки чужими руками.
— Нам потрібна свобода, — відповів один з них. — Ми думали, що якщо ви звернетеся до цих людей, як правитель, то зможете переконати їх залишити нас у спокої, тому що вони вас бояться.
— Ось чому ви повинні допомогти мені. Ти сам мить тому сказав, що вони можуть піти геть зі страху переді мною. Ви повинні допомогти мені, щоб загроза виглядала правдоподібно і їх страх мав реальні підстави. Якщо вороги не повірять в серйозність загрози, вони ніколи не залишать вашу країну.
— Ми думали, що ви можете звільнити нас від Ордена без насильства, без вбивств, — виступив наперед один з чоловіків. — Якщо ви вирішите, що треба вбивати, убивайте. Це буде ваш вибір. Ми не можемо вбивати. З самого початку наші предки вчили нас, що вбивати погано. Так що це повинні робити ви.
— Це ваш обов'язок допомагати тим, хто не може сам зробити те, на що здатні ви, — кивком висловивши згоду, додав інший.
Обов'язок. Ввічливе найменування рабських ланцюгів.
Річард відвернувся, закривши очі і масажуючи скроні пальцями однієї руки. Він думав, що зумів достукатися до цих людей. Він сподівався, що зможе навчити їх самостійно мислити, а не механічно повторювати завчені постулати вчення.