Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Триллеры » Пожежник
Пожежник - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Пожежник

Электронная книга - «Пожежник». Краткое содержание книги:

Джо Гілл, дворазовий володар премії Брема Стокера, підготував для читачів моторошну історію про всесвітню пандемію спонтанних самозаймань, здатну винищити цивілізацію до ноги, про гурт несподіваних звитяжців, які борються за порятунок людства, і про загадкового чоловіка на прізвисько Пожежник. Серед хаосу жахливої пошесті колишня медсестра Гарпер Ґрейсон, підхопивши хворобу, бореться не за власне життя, а за життя своєї майбутньої дитини: відомі випадки, коли хворі матері народжували цілком здорових дітей. От тільки чи встигне Гарпер виносити дитину, ховаючись від кремаційних загонів, які знищують усіх носіїв вірусу самозаймання?
1 ... 159 160 161 162 163 164 165 166 167 ... 276
Перейти на страницу:

— Дякую, Майкле.

— Є щось таке, що я можу зробити для вас?

— Так. Дещо є. Проте якщо це занадто, то так і кажи. Ти не повинен наражати себе на більший ризик, ніж це припустимо.

— Ой-ой, — сказав він. — Я сподівався, що ви попросите пронести вам вершків для кави. Але, по-моєму, ви мислите масштабніше.

— Чи є можливість влаштувати так, щоб я вислизнула звідси бодай на годину, щоби побачитися з Пожежником? І якби мені це вдалося, чи не наглянув би ти за Отцем Сторі?

Він зблід.

— Вибач. Не варто було просити про таке.

— Ні, — відповів Майкл. — Усе гаразд. Думаю, в мене б вийшло прикрити вас, якби нагодився містер Патчетт. Я можу затулити шторку перед вашим ліжком, напхати подушок під простирадла і сказати, що ви дрімаєте. От тільки, якщо я допоможу вам вислизнути, допоможу зустрітися з ним... ви обіцяєте повернутися? Ви ж не застрибнете з Пожежником у машину і не втечете звідси, правда?

З усіх можливих запитань, які він міг поставити, саме цього вона точно не очікувала.

— Ох, Майкле, звісно ж, ні. Я б не покинула Отця Сторі в такому стані.

— Добре. Бо ви не можете покинути табір, — сказав він, а тоді нахилився вперед і взяв її за зап’ястя. — Не забравши мене та Еллі з собою.

12

Гарпер спускалася пагорбом. Від лютого холоду пощипувало ніс і щеміло в легенях. З рота валила пара, наче вона врубала дракона й почала згоряти зсередини.

Найхолодніше було на сланці, вздовж води, де відкриті вітрам частини тіла німіли від холоднечі. Цівка диму — єдина ознака життя у скутому кригою світі — здіймалася від бляшаного димоходу Пожежникової хижі. Найбільше Гарпер допікало, що мусить йти пірсом, почуваючись незахищеною, постійно очікуючи, що от-от хтось закричить до неї. Але ніхто її не помітив, та й пірс від дзвіниці ховали вічнозелені велети. Вона залізла в човен і скинула мотузку. Тільки-но опиниться на воді, її можуть помітити (від ока в дзвіниці нікому не втаїтись), проте ніч видалася темна, без Місяця і зір, і Гарпер сподівалася, що зможе проплисти непоміченою.

Цього разу вона спромоглася дістатися хижі, не погубивши чобіт у багнюці. Грязюка замерзла, ставши твердою, мов цегла. Гарпер загрюкала у двері. Ніхто не відповів, тож вона постукала знову. Зсередини пахло горілою деревиною та недугою.

— Відчинено, — озвався Пожежник.

Вона увійшла в кімнату, і враз її огорнула задушлива спека. З відкритої печі ринуло золотаве світло.

Він лежав у ліжку, під простирадлом, натягнутим на ноги до пояса, з рукою в брудному перев’язі. У кімнаті витав запах мокротиння, дихання Пожежника було напруженим.

Гарпер підтягнула стілець до краю ліжка і всілася. Тоді схилилася і приклала щоку до оголених грудей Пожежника. Його шкіра пашіла, пахла сандалом і потом. Драконяча луска вкривала йому груди, і звивисті візерунки скидалися на мотиви перських килимів.

— Дихай нормально, — проказала вона. — Я без стетоскопа прийшла.

— Мені вже ставало краще.

— Цить. Я слухаю.

Коли він вдихав, у грудях йому слабко шурхотало, наче хтось розкручував пластикову обгортку.

— Бляха, — промовила Гарпер. — У тебе розвинувся ателектаз. Градусника з собою я не маю, але й так бачу, що тебе лихоманить. От же ж паскудство. Я не розумію.

— По-моєму, «Ателектаз» — це один з ранішніх альбомів «Genesis»[124]. З тих, що вони записали до того, як Філа Коллінза поставили на спів, і вони перетворилися на пересічне емтівішне лайно.

— Це мудрагельське слівце, яке означає окремий випадок пневмонії. Таке ускладнення трапляється при переломах ребер, але для чоловіка твого віку це досить нетипово. Ти курив?

— Ні. Ти ж знаєш, що я не маю цигарок.

— Повітрям свіжим дихав?

— Ще й як.

Гарпер глянула на нього, примруживши очі.

— «Ще й як» — це скільки?

— Ем, годин вісімнадцять? Плюс-мінус.

— Що ти робив надворі вісімнадцять годин?

— Так не було задумано. Я знепритомнів. Так завжди буває, коли я виряджаю Фенікса, — Джон винувато всміхнувся. — Гадаю, я був занадто слабкий. Не готовий його створювати. Це забрало забагато сил. Хоча добре, що я таки його відіслав. Мало того, що в них кулемет був, то ще й твій колишній на тому снігоочиснику, як на танку, роз’їжджає...

вернуться

124

«Ґенезис» (англ. «Genesis») — британський рок-гурт, заснований 1967 року. Барабанщик і вокаліст Філ Коллінз приєднався до гурту на початку 70-х рр.

1 ... 159 160 161 162 163 164 165 166 167 ... 276
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)