Левіафан прокидається [calibre 5.10.1]

Він міг би, якби не Міллер.

– Ти хочеш, аби ми газом їх пригостили, Пампа? – запитав Діоґо.

Міллер розглядав людей, що чинили опір. Тих, хто утворив живий ланцюг у коридорах і інженерних проходах, на око було до двох сотень. Транспортні ліфти і промислові маніпулятори застигли в очікуванні із вимкненими екранами, із замкнутими накоротко батареями.

– Ага, може, й варт, – зітхнув детектив.

Загін безпеки – його загін безпеки – налічував більше трьох тузнів штиків. Чоловіки і жінки, більш об’єднані нарукавними пов’язками АЗП, аніж тренуванням, досвідом, лояльністю чи політичними поглядами. Якби мормони обрали шлях насилля, то там були б калюжі крові. Якби вони були в скафандрах, то протест продовжувався б години. Можливо, дні. Натомість Діоґо дав сигнал – і за три хвилини чотири маленькі комети злетіли в простір нульовим тяжінням, виляючи хвостами з ННЛП-альфа і тетрагідроканабінолу.

Це був найприємніший, найніжніший засіб для контролю натовпу в арсеналі. Звісно, у кого слабкі легені – той постраждає, але за пів години усі будуть у розслабленому ступорі і з відлетівшим дахом. ННЛП разом з ТГК ніколи не використовувались Міллером в роботі на Церері. Замов цю суміш на склад – і її б швиденько розтягнули для офісних вечірок. Джо спробував відшукати заспокоєння у цій думці. Ніби це компенсує мрії і працю за все життя.

Поряд з ним зареготав Діоґо.

Команді знадобилося три години, аби закінчити первинну зачистку судна, і ще п’ять, аби відшукати усіх безбілетників, що заховалися поміж трубопроводами, в прихованих кімнатах і чекали об’явитися в останню хвилину, щоб саботувати місію. Коли їх у сльозах витягували з корабля, Міллер цьому дивувався, адже він рятував їм життя. Якби єдине, що він зробив у житті, – це утримав Джонсона кинути купу невинних людей на наглу смерть, аби не дати внутрішнім планетам висадитися на Ерос – то й це було б досить непогано.

Як тільки голова групи безпеки дав сигнал, спеціалісти АЗП перезапустили маніпулятори і транспорт, відновили роботу систем після сотні актів саботажу, який мав на меті не дозволити запустити двигуни «Нову», і забрали цінне обладнання. Джо побачив підйомники, здатні вмістити п’ять рядів контейнерів, здатні переміщати механізми, які взагалі неможливо підняти. Доки були зайняті, як церерські у пік зміни. Міллер мріяв побачити свою стару когорту, яка б походжала поміж вантажниками та трубами ліфтів, забезпечуючи мир.

У моменти тиші він вмикав на терміналі трансляцію з Ероса. В його дитинстві була артистка на ймення Жила Сорормая. Наскільки він згадав, вона умисно пошкоджувала носії даних, а потім пропускала їх вміст через своє музичне приладдя. Вона вскочила в халепу, коли якась частина приватного коду потрапила до її музики і була опублікована. Міллер не був перебірливим і зрозумів дві речі: всесвіт мав би бути кращим місцем, і ще одному недоумку варт знайти справжню роботу.