Українська Повстанська Армія 1942-1952
- Автор: Мирчук Петр
- Язык: украинский
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Українська Повстанська Армія 1942-1952». Краткое содержание книги:
Для того, хто пише її історію, це означає, що побіч винотовування й провірювання самих фактів, він мусить при кожному з них ще мозолитись розшифровуванням псевду, бо кожний бієць УПА, від Головного Командира, до звичайного рядовика, закритий для посторонніх глядачів, і навіть для своїх приятелів, псевдом, прибраним іменем. Умовини підпільної боротьби з таким безоглядним тоталістичним режимом як націонал-соціялізм та большевизм, змушують революціонерів міняти свої псевда у висліді чого одна людина виступає в різних етапах боротьби, під різними псевдами, або й вживає різних псевд у той сам час. (наприклад: інж. Роман Шухевич - відомий зразу як сотн. Щука, як Головний Командир УПА, стає відомим як ген. Тарас Чупринка, як Голова підпільного уряду України, Генерального Секретаряту УГВР - під псевдом Роман Лозовський, а як Голова Проводу ОУН - під псевдом Тур). Розкриття псевда дозволене тільки після смерти даного революціонера і то лише тоді, коли це не може стягнути репресій на його рідню, ні пошкодити справі. (При тому інтересно зазначити, що українські революціонери з Осередніх та Східніх земель, з правила не бажали собі розкривання їхніх псевд навіть у випадку їх загибелі.) Ізза цього чимало командирів покищо мусить реєструватися в історії тільки їхніми псевдами.
Крім цього, з конспіративних причин, так у фронтових звідомленнях УПА як і в підпільній літературі не подавано структури УПА і дуже часто навіть назв частин УПА, що звели даний бій. Багато документів дій УПА в воєнній хуртовині пропало, багато акцій взагалі залишились поза реєстром.
Не дивлячись на всі ті труднощі, з яких мусять випливати згадані недотягнення нашого начерку історії УПА, ми, спираючись на публіковані вже в Краю документи та додаткові інформації деяких учасників боротьби, рішились дати його до рук загалу, щоб, крім усего іншого, заохотити тих, які можуть додати певні доповнения, чи уточнення подати їх, заки ще час вспіє затерти їх в їхній пам'яті. Бо нашим обов'язком є - передати майбутності якнайточніше записані сторінки тієї великої героїчної епохи нашого народу, що називається історією УПА.
Дорогі Брати й Сестри! В тяжкі хвилини лютування імперіялістичної війни, в час загибелі мільйонів наших людей на фронті, винищування наших родин у запіллі, в час варварського нищення нашого майна та пам'яток культури по наших містах і селах, звертаємося до Вас з братнім закликом: Станьте одностайно до оборони життя і майна Вашого і Ваших рідних, станьте, до боротьби проти ворогів людства, паліїв війни!
Хто ж і для чого розпочав цю страшну й жорстоку війну? Хто являється винуватцем мільйонних вбивств і страждань невинних? Хто мусить понести кару за народнє горе? Проти кого нам боротися?
Сучасну війну розпочали й ведуть правлячі імперіялістичні верхівки Берліна й Москви - німецькі націонал-соціялісти й російські большевики. Війна ведеться за те, котра з імперіялістичних клік має надалі поневолювати й експлуатувати народи Европи й Азії.
Імперіялісти вирішили, що їм за мало награбованих земель, замало заграбованих багатств, замало підбитих народів, вони хочуть ще більше поширити свої імперії, ще міцніше придусити гноблені народи й затягти до такого ж ярма нові народи.
Прагнучи до тих розбишацьких цілей, імперіялісти силою змобілізували ввесь здоровий елемент поневолених і гноблених ними народів та погнали його на фронт. Мільйони синів України, народів Кавказу, Середньої Азії, Надволжя і Уралу знаходяться сьогодні в окопах, віддаючи життя за своїх гнобителів. В тойже час в тилу НКВД тероризує їх родини, знущається над ними. В тилу запрягають до непосильної праці у воєнних заводах, старих та дітей, видираючи в них з рота останній кусок хліба. Війна вже погубила мільйони бійців, зруйнувала народні господарства як поневолених, так і воюючих народів. Однак кінця війни ще не видно. Для випередження аліянтів на Балканах кремлівські "вожді" кидають не підготовані військово солдатські маси в безнастанній наступ під вогонь німецької зброї. Ще не закінчилася війна з Німеччиною, а вже сталінська кліка в наслідок загарбницьких задумів на Балканах і в Середній Европі попадає в нові конфлікти, готується до нових воєнних дій. Ще не вигоєні одні рани, а вже готуються для населення нові.
Та даремні надії імперіялістичних катів, коли вони думають, що й далі народ пасивно виконуватиме їхні накази. Сьогодні вже не тільки поневолені народи, але й маси народів, з яких вийшли правлячі імперіялістичні верхівки побачили все безглуздя і весь злочин теперішньої війни. Зараз усім стало ясно, що безперспективне змагання на фронті постійно доводить і вкінці приведе до повного спустошевня рідних земель і знищенвя народів; всі зрозуміли, що мусить припинитися безглузда борня народів, що мусить наступити зміна.
Однак яка має бути зміна і як до неї дійти?
Чи може наступити зміна, коли залишаються при владі існуючі імперіялістичні кліки? Чи може наступити суттєва зміна, коли залишаються дотеперішний державний лад, насильства й експлуатація? Відомо ж, що державний лад, побудований на поневоленні одних народів другими породжує змагання до дальшого підбою і дальшого поневолення, породжує імперіялізм. Устрій, побудований на поневоленні одних народів другими неминуче веде до імперіялістичних воєн і руїни.
Щоб вийти з сьогоднішнього трудного становища, припинити війну замало. Для цього необхідно повалити цілий державний устрій, знищити імперіялістичні кліки й побудувати новий лад на Сході Европи й Азії. Цей лад виключить можливість поневолення одного народу другим, виключить всякий імперіялізм, і гарантуватиме повну волю розвитку кожного народу. Цей лад мусить бути побудований на системі незалежних держав кожної нації на своїй етнографічнїй території.
Здійснити цей лад можна тільки в безпощадній боротьбі з імперіялістичними правлячими верхівками, тільки шляхом національної революції. В боротьбі проти спільних гнобителів - сталінського й гітлерівського імперіялізмів - необхідний єдиний фронт всіх народів Сходу, керований своїми національними проводами. Для перемоги національної революції потрібний підйом мільйонових мас.
Поневолені народи Сходу вже вступили на шлях цієї священної боротьби. В цій боротьбі вони вже добились поважних успіхів. Національні повстанські армії й відділи в Україні, на Кавказі, в Середній Азії і в Прибалтиці високо підняли прапор проти імперіялістів, обороняючи свої народи перед грабунком імперіялістичної наволочі, та визволяючи цілі території від імперіялістів, боряться за повну національну незалежність своїх народів. В повній солідарності з ними ведуть таку ж боротьбу проти імперіялістів народи Західньої Европи (національна повстанська боротьба на Балканах, у Франції, Норвегії, Бельгії, Голляндії і т.д.), слідом за цим боротьба поширюється на території всієї Европи та цілої імперії СССР, втягаючи до повстання усі поневолені народи, а також російський та німецький народи, придушені власними імперіялістичними кліками.
Мільйони бійців Червоної Армії, розсіяні по цілій Европі й Азії в окопах, на фронті, в запіллі, в німецькому полоні, національних батальйонах при німецькій армії, мільйони робітників на воєнних заводах, в колгоспах, на каторжних роботах Німеччини й Сибіру, - це велика армія національної боротьби Сходу, це запорука її перемоги.
Бійці Червоної Армії - і - дорогі наші брати в окопах
Своєю героїчною боротьбою Ви проганяєте німецьких імперіялістів з рідної землі. Однак Ви виконуєте лише половину роботи. За плечима нас жирує на народньому горю другий імперіялізм - сталінський. Він такий же ворог народів, як і німецький імперіялізм. Він так само поневолює і експлуатує народи, як і німецький. Поверніть свою зброю проти нього. Бийте його так нещадно, як б'єте зараз гітлерівську наволоч. Творіть військові революційні, протисталінські, протиімперіялістичні організації. Нав'язуйте контакт з національними, революційними повстанськими арміями й переходьте до них організованим порядком - індивідуально та цілими військовими частинами!
Робітники воєнних заводів! Не помагайте імперіялістам своєю працею в запіллі загублювати наших братів на фронтах! Виготовлену Вами зброю і амуніцію за хоплюйте в свої руки й бийте нею Ваших гнобителів імперіялістів, передайте її національним повстанським арміям та відділам.
Приналежні до чужонаціональних батальйонів при Німецькій Армії!
Гітлерівські окупанти використали Ваше тяжке становище в полоні і вашу волю битися проти сталінського імперіялізму, погнавши Вас на фронт братовбивчої війни. При Вашій допомозі гітлерівські імперіялісти хочуть поневолити Ваших рідних на батьківщині, а потім Вас знищити, як непотрібний елемент! Не дозвольте використовувати себе проти Ваших братів! Ваше місце не при Німецьких дивізіях, а в революційних протиімперіялістичних національних повстанських арміях. Нав'язуйте з ними контакт, поширюйте національно-революційну свідомість серед своїх товаришів та зі всіма боєприпасами переходьте до своїх повстанських армій, а де їх нема, сміливо створіть такі!
Працюючі інтелігенти!
Не посилюйте своєю працею державного апарату насильства над народами. Вступайте зі своїми народами в революційну боротьбу проти імперіялістичних катів. Покидайте установи, з'єднуйтесь з відділами своїх національних повстанських армій та віддайте своє знання для їх зміцнення.
Своєю працею допомагайте двигнути єдиний фронт народів у боротьбі проти імперіялістів за свої національні незалежні самостійні держави!
Революційними силами народів у спільнім фронті боротьби проти імперіялістичних загарбників повалимо існуючий лад насильства й збудуємо новий лад. Оснований на справедливості й волі народів і людини.
Геть імперіялістичну війну! Смерть імперіялістичним хижакам большевицької Москви і націонал-соціялістичного Берліну!
Смерть Сталінові й Гітлерові! Геть гітлерівську "Нову Европу" й большевицький СССР!
Хай живуть національні революції поневолених народів!
Хай живуть незалежні національні держави всіх поневолених народів Европи й Азії.
Хай живе мир і дружба народів!
8. ПІД ОДНИМ ПОЛІТИЧНИМ ПРОВОДОМ
Українська Повстанська Армія стала вже в перших місяцях свого існування загально-національною армією, збройним раменем всього українського народу. Свою боротьбу провадила вона за інтереси цілої української нації. В скорому часі опанувала вона великі простори України, стаючи у висліді цього перед конечністю приймати на себе теж завдання політичного й адміністраційного характеру, що виходили далеко поза рямці військових дій. Наближення кінця війни гітлерівської Німеччини з большевицькою Москвою створювали нову політичну ситуацію на українських землях. Все це разом - висувало конечність створення єдиного політичного проводу українського народу, який керував би борогьбою всього народу на всіх фронтах і всіх ділянках життя. В виду цього Головне Командування УПА вже восені 1943 р. заініційовує акцію творення загально-національного, всеукраїнського політичного центру, який взяв би на себе найвище політичне керівництво визвольною боротьбю за Українську Самостійну Соборну Державу та репрезентував би цю боротьбу назовні.