Гаррі Поттер і напівкровний принц
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 966-7047-29-6
- Переводчик: Виктор Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і напівкровний принц». Краткое содержание книги:
- Боже мій милий, Гаррі, - здивувався Дамблдор. - Чим я заслужив на таку радість - твій нічний візит?
- Пане директоре… я здобув. Я дістав Слизорогів спогад.
Гаррі вийняв крихітну скляну пляшечку й показав Дамблдорові. Якусь секунду Дамблдор сидів приголомшений. А тоді його обличчя роз'яснилося широкою усмішкою.
- Гаррі, це ж першорядна новина! Ти просто молодець! Я знав, що ти зумієш!
Явно забувши про пізній час, він швидко вийшов з-за стола, взяв неушкодженою рукою пляшечку зі Слизороговим спогадом і попрямував до шафи з ситом спогадів.
- А зараз, - сказав Дамблдор, ставлячи кам'яну чашу на стіл і виливаючи в неї вміст пляшечки, - зараз ми, нарешті, все побачимо. Швиденько, Гаррі…
Гаррі слухняно нахилився над ситом спогадів і відчув, як ноги відірвалися від підлоги… він знову полетів крізь темряву й приземлився в кабінеті Горація Слизорога в далекому минулому.
Там був значно молодший Горацій Слизоріг з густою копицею солом'яного волосся та ясно-рудими вусами; він сидів у зручному кріслі посеред кабінету, поклавши ноги на оксамитовий пуфик, в одній руці тримав келишок вина, а другою нишпорив у коробці з зацукрованими ананасами. Довкола Слизорога сиділо з півдесятка хлопців підлітків, і серед них був Том Редл, у якого на пальці поблискував Ярволодів золотий з чорним перстень.
Дамблдор приземлився поруч з Гаррі саме тоді, як Редл запитав:
- Пане професоре, чи правда, що професорка Веселодум іде у відставку?
- Томе, Томе, якби я й знав, то не сказав би, - відповів Слизоріг, докірливо насваривши Редла пальчиком, хоч одночасно йому й підморгнув. - Хотів би я знати, хлопче, де ти набираєшся такої інформації; знаєш, мабуть, більше, ніж половина учителів.
Редл усміхнувся; решта хлопців зареготали, захоплено на нього поглядаючи.
- Завдяки цій твоїй дивовижній здатності знати те, чого не слід, і твоїм вишуканим лестощам стосовно потрібних людей… до речі, дякую тобі за ананаси, ти не по милився, я їх дуже люблю…
Декотрі хлопці знову захихотіли.
- …я впевнений, що років за двадцять ти станеш міністром магії. Навіть за п'ятнадцять, якщо й далі даруватимеш мені ананаси. Я маю розкішні зв'язки в міністерстві.
На губах Тома Редла пробігла усмішка, тоді як усі інші хлопці знову зареготали. Гаррі помітив, що хоч Том не був найстарший, та всі явно ставилися до нього як до ватажка.
- Не знаю, пане професоре, чи політика мені підійде, - сказав Редл, коли регіт ущух. - По-перше, я не маю відповідного походження.
Кілька хлопців обмінялися іронічними посмішками.
Гаррі не сумнівався, що вони Редлові слова оцінили як жарт: поза сумнівом, вони знали чи підозрювали про знаменитого предка свого ватажка.
- Дурниці. -жваво заперечив Слизоріг, - твої здібності свідчать, що ти походиш з гідного чаклунського роду. Ні. Томе, ти далеко підеш, я ще не помилявся стосовно своїх учнів.
Маленький золотий годинник, що стояв у Слизорога на письмовому столі, пробив одинадцяту годину. Професор озирнувся.
- Ой, людоньки, невже так пізно? Розходьтеся, хлопці, а то вскочимо з вами в халепу. Лестранж, реферат має бути готовий до завтра, бо інакше-покарання. І тебе це стосується, Ейвері.
Хлопці один за одним виходили з класу. Слизоріг важко встав з крісла й поніс до письмового столу порожній келих. Шурхіт за спиною примусив його озирнутися; Редл і досі був у класі.
- Поспіши, Томе, бо ще хтось побачить, що ти не спиш о такій пізній годині, а ти ж староста…
- Пане професоре, я хотів щось вас запитати.
- То питай, хлопче, скоріше…
- Пане професоре, мені цікаво, що ви знаєте про… про горокракси?
Слизоріг задивився на Редла, пухкенькими пальчиками машинально погладжуючи ніжку келиха.
- Пишеш реферат із захисту від темних мистецтв? Але Гаррі бачив-Слизоріг прекрасно розумів, що запитання не стосується шкільної програми.
- Не зовсім, пане професоре. - відповів Редл. - Я цей термін вичитав в одній книжці не збагнув, що він означає.
- НІ… ну… навряд чи в Гоґвортсі можна знайти книжку, яка б детально писала про горокракси. Це дуже темні речі, надзвичайно темні, - сказав Слизоріг.
- Але ж ви, очевидно, все про них знаєте? Тобто чаклун вашого рівня… вибачте, я зрозумію, якщо ви не можете сказати… я просто впевнений, що крім вас ніхто цього не знає, тільки ви… тому й вирішив запитати…
Майстерно виконано, подумав Гаррі-усе це вагання, вдавано недбалі інтонації, виважені лестощі, усього було в міру й не забагато. Він, Гаррі, вже володів величеньким досвідом виманювання інформації в тих, хто не бажає нею ділитися, тому відразу оцінив таку висококласну роботу. Він не сумнівався, що Редлові була дуже-дуже потрібна ця інформація; можливо, він тижнями готувався до цієї миті.