Рукопис, знайдений у Сараґосі
- Автор: Потоцкий Ян
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Піраміда
- ISBN: 978-966-441-411-8
- Переводчик: Виктор Дмитрук
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Рукопис, знайдений у Сараґосі». Краткое содержание книги:
Оскільки ж розум все одно вимагає відпочинку, то я знаходив його в читанні приємних, але небезпечних книжок, відомих під назвою романів. Вони страшенно подобались мені, і мало-помалу чуттєвість заволоділа моєю душею, але оскільки я рідко виходив до міста, а вдома майже ніколи не бачив жінок, то не знаходив способу розпорядитися своїм серцем. Тим часом мій батько повинен був залагодити певні справи при дворі, тому вирішив, що я вирушу до Мадрида, і сповістив мені про своє рішення. Я з радістю сприйняв цю новину, щасливий, що зможу вільніше дихнути й хоч на якийсь час забути про ґрати нашої контори й пилюку наших складів.
Коли все вже було готове до від’їзду, батько наказав покликати мене в свій кабінет і промовив до мене так:
— Сину мій, ти їдеш до міста, де купці не мають такого значення, як у Кадиксі, тому повинні поводитися поважно і пристойно, щоб не принижувати той стан, приналежністю до якого повинні гордитися, тим більше, що стан цей значною мірою сприяє успіхам їхньої вітчизни й справжньої могутності монарха.
Ось три правила, яких ти мусиш дотримуватись, якщо не хочеш накликати мій гнів. По-перше, забороняю тобі вести розмови з дворянами. Ці панове гадають, що виявляють нам честь, коли з ласки своєї кидають нам кілька слів. Це омана, в якій ми не повинні їх залишати, бо наше добре ім’я залежить аж ніяк не від цього.
По-друге, наказую тобі, щоб ти звався просто «Суарес», а не «дон Лопес Суарес» — ні одному купцю титули не додають блиску; його добре ім’я повинно основуватись на широких зв’язках і прозорливості в справах.
По-третє, раз і назавжди забороняю тобі оголяти шпагу. Звичаї сприяють її поширенню, тому я не забороняю тобі носити цю зброю, але ти повинен пам’ятати, що купецька честь полягає у старанному дотриманні зобов’язань, тому я не хотів, щоб ти брав уроки небезпечного мистецтва фехтування.
Якщо ти колись порушиш якесь із цих правил, то наразишся на мій гнів; якщо ж ти насмілишся виступити проти четвертого, то матимеш уже не гнів, а прокляття моє, мого батька й мого діда, який є твоїм прадідом і водночас першим творцем наших багатств. Ідеться про те, щоб ти ніколи не мав ніяких стосунків із домом братів Моро, королівських банкірів. Брати Моро слушно користуються загальною пошаною, і ти, мабуть, дивуєшся, моїм останнім словам, але перестанеш дивуватися, коли дізнаєшся, в чому звинувачує їх наш дім. Тому я повинен у кількох словах з’ясувати тобі всю історію:
Першим, хто розбагатів у нашій родині, був Іньїґо Суарес. Провівши молодість, плаваючи по різних морях, він вступив у компанію, що брала в оренду копальні в Потосі, а потім заснував торговий дім у Кадиксі.
Коли циган дійшов до цього місця, Веласкес витягнув свої таблички й почав щось на них записувати. Побачивши це, ватажок звернувся до нього й запитав:
— Сеньйоре герцоґ, ти, мабуть, хочеш зайнятися якимись складними підрахунками, то я боюся, що моя розповідь тобі в цьому перешкоджатиме.
— Зовсім ні, — відповів Веласкес, — я займаюся якраз твоїм оповіданням. Можливо, цей Іньїґо Суарес зустріне в Америці когось, хто розповість йому історію когось іншого, який також матиме історію для розповіді. Щоб якось дати собі з цим лад, я вигадав рубрики, схожі на схему, яка служить нам для певного роду прогресій, щоб можна було повернутися до початкових величин. Тому не зважай на мене, тягни свою історію далі.
Далі циган розповідав так:
— Іньїґо Суарес, прагнучи заснувати торговий дім, шукав дружби відомих іспанських купців. Родина Моро мала тоді великий вплив, тому він повідомив її про бажання вступити з нею в постійні відносини. Отримав від них згоду і, щоб розпочати діяльність, уклав кілька угод в Амстердамі й видав на них вексель на Мадрид. Яким же було його обурення, коли йому відіслали назад опротестований вексель. Наступною поштою він, щоправда, отримав листа із вибаченнями; Родріґо Моро писав йому, що авізо прийшло із запізненням, що сам він перебував у той час в Сан-Ільдефонсо у міністра, а його перший бухгалтер просто вдався до прийнятої в таких випадках процедури, що він сам готовий із превеликим задоволенням задовольнити будь-які вимоги. Але образа вже сталася. Іньїґо Суарес розірвав усі стосунки з родиною Моро і, вмираючи, наказав синові, щоб той не смів мати з ними ніяких справ.