Золотий маг. Книга 1. Зерно
- Автор: Бакума Микола Олександрович
- Серия: Золотий маг #1
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Самміт-книга
- ISBN: 978-617-7350-72-8
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Золотий маг. Книга 1. Зерно». Краткое содержание книги:
— Давай по-порядку. Завтра після обіду ти повинен відбути покарання на кухні до самого вечора, — награно суворо сказав Багукхан. — Що ти радієш? Всі, як вогню, бояться Майстра Маукаса. Намагаються до нього не потрапляти. А ти регочеш.
— Ми вже з ним знайшли спільну мову. Тому думаю, що ми обидва приємно проведемо час разом, — посміхаючись, відповів учень.
— Але ти шустрий. Вже й до цього старого буркотуна встиг втертися в довіру. Як тобі це вдається? — здивувався Хранитель. — Ну, тоді легше. Ще тебе шукала Магістр Целмаліт — керівник кафедри лікування. Після занять зайди до неї. Ще сильно обурювалася твоя нова, велика, червона нянька Атавхаї, що ти за цілий тиждень так і не з’явився у нього. Ображається. Він такий, якщо до когось прив’язується, то страшенно. Для Ліни він все зробить. Після її відходу він досі один, так і не знайшов собі нових друзів. Мене, старого, весь час дістає та дратує. Тому тепер це все тобі доведеться терпіти.
— Ну, не знаю. Мені він здався чудовим демоном. Якщо таке можливе, — посміхнувся Нік.
— Він насправді такий. Повір, ти отримав чудового друга і опікуна. Не заздрю я тим, хто тебе образить. Гаразд, йди відпочивати та не забудь завтра забігти до Целмаліт, а також відбути покарання. Мало не забув. Директор Школи сказав, що новачки на цьому тижні повинні пройти всі випробування на види магії. Тому веселий тебе чекає тиждень. І не забудь мені розповісти про результати. А тепер іди.
Вранці, в залі біля Багукхана, Нік побачив натовп учнів, які з цікавістю щось роздивлялися. Почекавши, поки частина розійдеться, він протиснувся до стіни і побачив на ній лист з розкладом випробувань за видами магії на весь тиждень. «Так, Хранитель був правий. Тиждень буде веселий», — подумав учень. Всі випробування проводилися після обіду, а це означало, що і всі щоденні заняття будуть. Той, хто складав розклад, очевидно, знав про покарання, яке встиг заробити Нік, тому йому не було призначено жодного випробування на цей день. Зате в інші дні їх було більше, ніж у решти новачків.
— Це не чесно, — почув за спиною голос Кавара Фундо, учня-куратора.
— І що тобі не подобається? — запитав здивований Нік.
— Раніше навпроти кожного учня, поряд з позначенням виду випробування, була порожня графа, де записувалися результати випробувань. Можна було побачити, хто на курсі мав додаткові здібності, крім основного виду магії. А зараз це прибрали, — розчаровано обурювався старший учень.
— Багато в тебе на курсі мали додаткові здібності? — не втримав цікавість новачок.
— У трьох були ще по одній слабкій здібності. А в одного навіть за двома видами магії. Ось це круто, — відповів той зі слабо прихованою заздрістю й пішов на заняття.
«Напевно, через мене змінили правила. Хранитель і директор молодці. Про це подбали», — подумав Нік.
Заняття ставали цікавішими, і він не помітив, як пролетіло півдня. Всі вирушили на обід, а йому прийшлося йти на кафедру лікарської магії до Магістра Целмаліт. Нік всю дорогу губився в здогадах, навіщо він знадобився магесі. Випробування на її вид магії у нього було тільки через той дні.
— А, це ти, Ніку; — радісно сказала Магістр Целмаліт, коли він зайшов до її кабінету. — Молодець, що прийшов. У нас з тобою залишилася ще одна незакінчена справа, а ще в мене до тебе є пару запитань. Але спочатку до справи. Давай роздягайся та лягай на кушетку. Я подивлюся на твій стан ще раз. Ліна не дарма просила зайнятися тобою серйозно.
— Та ви вже мене дивилися. Я ж здоровий, як бик, — зробив слабку спробу ухилитися від цієї процедури учень.
— Не сперечайся зі мною. Давай лягай. То був загальний огляд. Зараз я хочу більш ретельно тебе обстежити і доробити те, що почала Ліна.
Сперечатися було марно, змирившись з неминучим, влігся на кушетку і дав себе вивчати. Целмаліт промовила заклинання. Як у Ліни, у неї стали світитися долоні, і вона почала повільно проводити ними над Ніком. Щоб не відволікати Магістра, закрив очі і задрімав. Він не помітив, скільки тривав його огляд, тільки голос Целмаліт вирвав його з дрімоти.
— Такого нахабства я ще не бачила. Мало того що ти заснув, так ще й хропів час від часу, — обурювалася магеса. — Давай одягайся, підемо до мене в кабінет, там розповім, що далі робитимемо.
Учень одягнувся і зайшов у кабінет Целмаліт. Вона сиділа за столом та щось записувала собі на аркуш.
— Голова боліла за цей час? — запитала магеса, відірвавшись від записів.