Там, у темній річці

— У нас немає нічого спільного! — обурився Робін. — Кажу тобі: дай мені спокій! Я не потерплю балачок про те, що я твій син. Якщо ти хоч комусь це бовкнеш, я… я…

— І що ж ти зробиш, Робіне, хлопчику мій? Що?

Робін важко задихав.

— Що мені відомо про тебе, сину? Скажи. Що я таке знаю, про що не здогадується більше ніхто?

Робін завмер.

— Якщо розповіси, я потягну тебе за собою.

Віктор неквапом кивнув.

— Що ж, нехай так.

— Ти ж не будеш викривати сам себе.

Віктор повернувся обличчям до води.

— Хто знає, що робитиме чи не робитиме людина, якщо її зрікається рідний син? Справа в родині, хлопчику мій. Я втратив матір ще малим і зовсім її не пам'ятаю. Батько навчив мене всього, чого знаю, але його повісили раніше, ніж я змужнів. Колись мав сестру — принаймні я так її називав, — та навіть вона зрадила мене. Ти — все, що у мене лишилося, Робіне мій. М'які кучері, солодкі слова та манери справжнього лорда… Ти для мене — увесь світ, і якщо я не можу бути поряд із тобою, навіщо тоді жити? Ні, Робіне, майбутнє в нас одне. Тож від тебе залежить, яким саме воно буде. Можемо продовжувати нашу справу разом, як ми й робили до того, або ти можеш відмовитися від мене, а тоді я здам тебе, і нас у ланцюгах посадять до в'язниці, а потім удвох відправлять на шибеницю, батька та сина разом, як воно й має бути.

Робін схлипнув.

— Чим він тебе шантажує? — спитав Армстронг. — Яка змова вас зв'язує?

— Розказати йому? — огризнувся Віктор.

— Ні!

— Гадаю, треба розповісти. Так я перекрию тобі шляхи назад, і єдиним виходом для тебе буде пристати на мій бік.

Він перевів погляд на Армстронга.

— Я дізнався, що цей ошатний молодик полюбляє випивати в одному шинку на околиці Оксфорда, тож там я з ним потроху і роззнайомився. Підсунув йому один план і змусив повірити, що то — плід його винахідливості. Робін був упевнений, що я ступаю йому вслід, але насправді він сам ішов прокладеним мною маршрутом. Ми викрали твою свиню, Армстронгу. Це було наше перше дільце. Як же я реготав подумки тієї ночі, пригадуючи, як двадцять три роки тому ти наказав мені триматися подалі і не підходити до тебе й твоєї Бесс ближче, ніж на дванадцять миль. Але ж тієї ночі мене впустили у твій двір, щоб я поцупив твою улюблену свиню, і власний син відкрив мені хвіртку і приманював її малиною! Він тоді утік разом зі мною, і якийсь час ми чудово прокручували цю оборудку. Я добре знаюся на фокусі зі свинею-віщункою. На ярмарках ми нахалтурили грубі гроші — навіть забагатіли, як для пройдисвітів, але твоєму синові все було замало. Тож ми використали свій інструмент — свиню та ярмарок — і замахнулися на щось більше. Так, Робіне, синку?