Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів
- Автор: Біленчук Петро Дмитрович, Семаков Геннадій Семенович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: МАУП
- ISBN: 966-608-683-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих закладів освіти, науковців, працівників правоохоронних органів і правозахисних організацій.
Розшукова діяльність слідчого — це комплекс процесуальних, слідчих, розшукових (включаючи розшук обвинуваченого) і організаційних заходів, спрямованих на пошук відомих осіб, запідозрених у скоєнні злочину, зниклих обвинувачених, підозрюваних, потерпілих, свідків, трупів та їх частин, а також відомих знарядь злочину та інших об’єктів, місцезнаходження яких невідоме. Основними засобами розшукової діяльності слідчого є такі:
• процесуальні дії;
• слідчі дії;
• розшукові дії;
• розшук обвинуваченого;
• організаційні заходи (в тому числі інформування населення через ЗМІ про прикмети розшукуваної особи).
Вирішуючи завдання розшукового характеру, слідчому досить часто доводиться перебувати в невизначеному інформаційному середовищі, яке характеризується такими ознаками: невизначеністю вихідної слідчої ситуації; невизначеністю процесу розвитку вихідної слідчої ситуації в подальших слідчих діях; непередбаченістю дій осіб, залучених у сферу досудового розслідування; відсутністю традиційних, типових методів вирішення поставлених завдань; невизначеністю дій слідчого. Часто таку ситуацію інформаційної невизначеності не вдається подолати проведенням тільки слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Нерідко ситуацію пасивного очікування отримання корисної інформації щодо об’єкта розшуку, позитивна зміна якої досить часто випадкова, можна замінити на активні дії слідчого з використанням комунікативних зв’язків з населенням, із залученням до цього різних ЗМІ. Адже особа, яка вчинила злочин і розшукується, залишається жити і працювати в соціальному середовищі. Намагаючись уникнути відповідальності за скоєний злочин, вона може змінити місце проживання, роботи, спосіб життя, оточення. Однак вона все одно змушена спілкуватися, контактувати з іншими людьми, відвідувати магазини для купівлі продуктів харчування, звертатися по допомогу (у зв’язку з пораненням, хворобою, для переховування знарядь вчинення злочину і предметів, здобутих злочинним шляхом тощо). Тобто бачити розшукувану особу може будь-хто, не знаючи про скоєння нею злочину. Між цією особою та іншими людьми відбуваються як вербальні, так і візуальні контакти. Тому налагодження двостороннього зв’язку з населенням стає для слідчого таким важливим саме з огляду на необхідність встановити місцезнаходження об’єкта розшуку.
Тактично правильно організована і проведена в розшукових цілях комунікативна акція дасть змогу слідчому одержати нову потрібну інформацію у результаті виявлення:
• осіб, які є свідками або потерпілими від злочину і можуть володіти інформацією про злочин або осіб, що його скоїли;
• осіб, що знають розшукуваного. Вони можуть повідомити інформацію, не пов’язану з фактом скоєння злочину, однак це може допомогти слідчому в формуванні уявлення про психологічний портрет розшукуваного, його зв’язки, професійні навички, що в подальшому буде використано для прогнозування його дій і визначення вірогідних місць перебування;
• осіб, які не знайомі з розшукуваним, яким невідомі обставини скоєння злочину, але вони бачили об’єкти розшуку (людей, предмети тощо) після скоєння злочину. Це можуть бути працівники транспорту, торгівлі, сфери обслуговування, пасажири тощо. Злочинець випадково міг повідомити їм якісь імена, населені пункти, автобіографічні факти. Це дасть змогу слідчому визначити район можливого перебування об’єкта розшуку або шляхи його пересування.
Крім того, на основі інформації, отриманої від цих осіб, слідчий може:
• привести в дію план загороджувальних заходів, перешкоджаючи пересуванню розшукуваного;
• на ґрунті значного соціального резонансу чинити психологічний вплив на особу, що скоїла злочин і переховується, а також на тих, хто всіляко допомагає їй уникнути відповідальності;
• сприяти попередженню злочинів і підвищенню авторитету правоохоронних органів.
Важливим аспектом є багатоканальність поширення розшукової інформації через різні ЗМІ, адже одне і те саме повідомлення буде оголошене з різних джерел. Це пояснюється тим, що одні канали можуть сприяти поширенню інформації серед певної аудиторії, яка не користується іншими каналами (одні люблять читати газети, інші — слухати радіо). Крім того, при цьому можливе максимальне використання характеристик кожного каналу. Наприклад, про номер, марку та ознаки вкраденого автомобіля можна повідомити протягом години після скоєння злочину через радіо, фоторобот підозрюваного у вчиненні злочину можна розмістити в друкованих ЗМІ та на телебаченні.