Пожежник

Гарпер помітила, як Нельсон кліпає крізь сльози, уважно спостерігаючи за дівчиною.

— Будь ласка, приїдьте. Покваптеся. Не дайте таткові померти. Верден, десять. Будь ласка, будь ласка, будь... — Мінді урвала розмову, натиснувши кнопку відбою.

Вона провела великим пальцем під одним оком, тоді під іншим, витираючи сльози. Мінді зітхнула — слізно, заплакано — але на обличчя вже повернувся вираз милої безтурботності. Вона передала телефон на переднє сидіння.

— Мені завжди добре виходило плакати за командою, — мовила Мінді. — Ви не повірите, скільки вакансій відкривається перед вами, якщо ви здатні заплакати, коли треба. Реклама страхових. Ролики про алергію. Відео для підтримки Дня матері.

— Надзвичайно, — голос Нельсона бринів від хвилювання. — Я ледь сам не розплакався.

Мінді чмихнула, витерла руки об рожеві вологі щоки.

— Дякую.

Бен кивнув до Джеймі.

— Тепер наш вихід на сцену. Нумо, час братися до роботи.

Бен та Джеймі повилазили з авто, тоді Джеймі відчинила задні дверцята, щоби вислизнув Нельсон. Коли той випростався біля машини, Джеймі пристукнула двері. Якщо за наступні кілька хвилин їх усіх повбивають, то Гарпер і Мінді опиняться у пастці патрульного авто. У Мінді принаймні була зброя — маленький посріблений пістолет 22-го калібру. Коли Мінді здатна зіграти озброєну бандитку так само вміло, як розбиту горем доню, то вони все-таки мають шанс, подумала Гарпер.

— Плакати легко, — провадила Мінді. Гарпер здалося, що говорить вона не до неї. Натомість, здавалося, вона звертається до спорожнілого авто, наче й не помічаючи, що решта вже повиходили. — Принаймні мені. Як на мене, то важче вдавати щиру радість — сміятися так, наче й справді почуваєшся щасливим. Ну, а найважче — це померти перед натовпом людей. Якось мені довелося зіграти сцену смерті, я була Офелією... ті п’ять хвилин були найжахливішим моїм досвідом на сцені. Я чула, як люди хихочуть з мене. Не встигла сцена скінчитися, а я вже ловила себе на думці, що краще б я й справді померла.