Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу

Ці результати шокували місцеві партійні органи, й першою їхньою реакцією стало відрядження на Ленінградське телебачення слідчої комісії. На спільному засіданні міськкому та обкому партії «П’яте колесо» було засуджено. Промовці говорили: не дивно, що населення проголосувало проти кандидатів від партії після стількох місяців промивання мізків.

Для Куркової цей тиск означав загрозу для самого «П’ятого колеса», і це спонукало її взяти участь у другому турі виборів. Під час виборчої кампанії вона брала участь у теледебатах і засудила Юрія Соловйова, все ще могутнього першого секретаря Ленінградського обкому КПРС, за монополізацію телевізійного часу та обладнання.

За два дні після виборів, на яких Куркова мала успіх, хоч і не стала народним депутатом СРСР, її викликали до обкому і зажадали пояснень щодо її зауважень під час передвиборчих дебатів. Проте вже розпочалися засідання З’їзду народних депутатів, і Ленінградський обком уже був неспроможний щось наказувати одній із найпопулярніших телевізійних особистостей у країні. Куркова відмовилася з’являтися до обкому, натомість самого Соловйова за кілька тижнів після того було звільнено. Куркова ж продовжила працювати над новими програмами.

Ленінградське телебачення залишалося складовою радянського Центрального телебачення, але їхні стосунки стали доволі складними. У січні 1991 року в зв’язку з загибеллю людей у Литві на Центральному телебаченні було запроваджено жорстку цензуру. «П’яте колесо» відповіло на це показом фільму про вбивство неозброєних демонстрантів у Вільнюсі, й Куркова, репрезентуючи фільм, попередила, що програму може бути перервано будь-якої миті.