Ерагон. Брізінгр, або Сім обіцянок Ерагона й Сапфіри
- Автор: Паолини Кристофер
- Серия: Спадок #3
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Ранок
- ISBN: 978-966-08-3879-6
- Переводчик: Александр Леонидович Ушкалов
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Ерагон. Брізінгр, або Сім обіцянок Ерагона й Сапфіри». Краткое содержание книги:
Найперше — це обіцянка своєму двоюрідному братові Рорану визволити його кохану Катріну з полону короля Галбаторікса. Але не тільки це. Ерагон дав клятву вірності і варденам, і ельфам, і гномам. Тож коли тривога охоплює повстанців і небезпека чатує на них з усіх боків, Вершник дракона має зробити свій вибір — вибір, що визначить його долю не тільки на просторах Імперії, а й поза ними, вибір, що згодом стане для нього справжнім випробуванням.
Ерагон — одна-єдина надія на звільнення від тиранії. Чи зможе цей звичайний юнак об'єднати армію повстанців і здобути перемогу над королем?
Коли Роран і Катріна були на півдорозі до пагорба, із однієї з тих верб, що росли на березі річки Джиєт, злетіла парочка білих голубів, які несли у своїх лапках вінок із жовтих нарцисів. Катріна сповільнила ходу, й птахи, тричі облетівши довкола неї, обережно поклали вінок їй на голову. Потому вони радісно залопотіли крильцями й гайнули туди, звідки прилетіли.
— Це ти влаштувала? — тихо спитав Ерагон в Арії, але та лиш посміхнулась у відповідь.
Здійнявшись на пагорб, Роран і Катріна мовчки зупинилися перед Ерагоном. Вони чекали, доки селяни закінчать співати пісню. Коли ж звуки останнього куплета розчинились у повітрі, Вершник здійняв руки й мовив:
— Вітаю всіх, хто тут зібрався. Сьогодні ми прийшли сюди, щоб відсвяткувати союз між родинами Рорана, сина Герроу, й Катріни, дочки Ізміри. Вони не заподіяли нікому нічого лихого, й немає нікого, хто б міг претендувати на їхні руки. Утім, якщо це не так, або ж існує ще якась причина, через яку вони не можуть стати чоловіком і дружиною, то розкажіть про неї тут, перед усіма свідками, і ми гуртом вирішимо, як нам бути. — Зробивши паузу, як і мало бути в церемонії, Ерагон повів далі: — Хто хоче говорити від імені Рорана, сина Герроу?
Уперед вийшов Хорст.
— У Рорана немає ані батька, ані дядька, тож я, Хорст, син Острека, говоритиму від його імені, ніби за власну кров.
— А хто говоритиме від імені Катріни, дочки Ізміри?
Уперед вийшла Бірджит.
— У Катріни немає ані матері, ані тітки, тож я, Бірджит, дочка Мардрас, говоритиму від її імені, ніби за власну кров. — Попри вендету, яка утворила прірву поміж Бірджит і Рораном, вона мала право представляти Катріну, бо була доброю подругою її матері.
— Я дякую вам! Хорсте, що саме Роран, син Герроу, принесе в цей шлюб, аби він і його дружина жили в мирі та злагоді, не знаючи ані бідності, ані лиха?
— Він принесе своє ім'я, — відповів Хорст. — Він принесе свій молот. Він принесе міць своїх рук. Він принесе обіцянку збудувати в Карвахолі нову ферму, де вони заживуть у мирі та злагоді, не знаючи ані бідності, ані лиха!
Юрба з пошаною зашепотіла. Справді-бо, Роран привселюдно заявляв, що неодмінно повернеться з Катріною до рідного села, що ні Імперія, ні сам Галбаторікс не зможуть його зупинити. Це було пан або пропав, і юнак твердо знав — або він назавжди втратить свою честь, або знищить Імперію.
— Чи приймаєш ти цю пропозицію, Бірджит, дочко Мардрас? — спитав Ерагон.
— Приймаю, — кивнула Бірджит.
— А що Катріна, дочка Ізміри, принесе в цей шлюб, щоб вона та її чоловік жили в мирі та злагоді, не знаючи ані бідності, ані лиха?
— Вона принесе свою любов і відданість, з якою буде служити Роранові, сину Герроу. Вона принесе своє вміння вести господарство. Вона принесе посаг…
Ерагон неабияк здивувався, коли Бірджит махнула рукою й уперед, несучи металеву скриньку, вийшло двоє чоловіків, що стояли поруч із Насуадою. Бірджит відімкнула замок і, піднявши кришку, показала те, що було всередині. Юнак побачив купу коштовностей, і йому аж подих перехопило.
— Вона принесе із собою золоте намисто, прикрашене діамантами, — вела далі Бірджит. — Вона принесе брошку, прикрашену червоним коралом із Південного моря, та перлинну сіточку для волосся. Вона принесе п'ять каблучок із золота й срібла. Перша каблучка… — Розповідаючи про кожен предмет, Бірджит виймала його зі скриньки, аби всі могли переконатися, що вона каже правду.
Спантеличений Ерагон крадькома зиркнув на Насуаду й помітив її задоволену посмішку. Коли Бірджит урешті-решт завершила розповідати про коштовності й замкнула скриньку на замок, Вершник спитав:
— Чи приймаєш ти цю пропозицію, Хорсте, сину Острека?
— Приймаю.
— Отож, відтепер, згідно із законом нашої країни, ваші родини стають однією родиною. — Потому Ерагон звернувся до Рорана й Катріни: — Ті, хто говорив про вас, згодні на умови вашого шлюбу. Роране, чи задоволений ти словами, які Хорст, син Острека, сказав від твого імені?
— Так.
— Катріно, чи задоволена ти словами, які Бірджит, дочка Мардрас, сказала від твого імені?
— Так.
— Роране Міцний Молоте, сину Герроу, чи присягаєш ти своїм ім'ям і своїм родом, що кохатимеш і захищатимеш Катріну, дочку Ізміри, аж доки ви обоє будете живі?
— Я, Роран Міцний Молот, син Герроу, присягаюся своїм ім'ям і своїм родом, що захищатиму й кохатиму Катріну, дочку Ізміри, аж доки ми обоє будемо живі.
— Чи присягаєш ти берегти її честь, бути вірним і відданим їй усе своє життя, а також ставитись до неї з належною повагою, гідністю й добротою?