Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
Стаття 79. Соціально-виховна робота із засудженими військовослужбовцями
1. Соціально-виховну роботу із засудженими військовослужбовцями організовує і проводить командування дисциплінарного батальйону. Вона ведеться відповідно до цього Кодексу та нормативно-правових актів Міністерства оборони України. Командири військових частин, з яких прибули засуджені військовослужбовці, зобов’язані підтримувати постійний зв’язок з командиром дисциплінарного батальйону, цікавитися поведінкою колишніх підлеглих і сприяти їхній ресоціалізації.
2. Місцеві органи виконавчої влади і громадські організації можуть надавати допомогу командуванню дисциплінарного батальйону в проведенні соціально-виховної роботи із засудженими військовослужбовцями.
1. Відбування покарання засуджених військовослужбовців строкової військової служби у виді тримання в дисциплінарному батальйоні має за мету виправлення засуджених у дусі чесного ставлення до праці та військової служби, суворого додержання ними Конституції та законів України, точного виконання військової присяги і військових статутів Збройних Сил України та запобігання вчиненню ними нових злочинів. Отже, покарання у вигляді тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців є таким, що пов’язане із застосуванням виховного впливу.
2. Основними засобами виправлення засуджених є: встановлений для дисциплінарного батальйону порядок і режим відбування покарання, суспільно корисна праця, виховна робота, військове навчання. Засоби виправлення застосовують з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи засудженого, а також його ставлення до праці та військової служби.
3. Загальне керівництво виховною роботою здійснює командир дисциплінарного батальйону. Безпосередня організація виховної роботи, відповідальність за планування, методичне забезпечення, якість та ефективність її проведення покладаються на заступника командира батальйону з гуманітарних питань; проводиться виховна робота відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України та інших нормативно-правових актів. Командири військових частин, з яких прибули засуджені військовослужбовці, зобов’язані підтримувати постійний зв’язок з командиром дисциплінарного батальйону, цікавитися поведінкою колишніх підлеглих і сприяти їхній ресоціалізації, оскільки після звільнення військовослужбовці повернуться саме до них. Водночас і місцеві органи виконавчої влади та громадські організації можуть надавати допомогу командуванню дисциплінарного батальйону в проведенні виховної та соціальної роботи із засудженими військовослужбовцями.
4. Виховну роботу із засудженими військовослужбовцями проводять з урахуванням їх психологічних особливостей, рівня освіти та ставлення до релігії. Основними формами виховної роботи є: заняття з гуманітарної підготовки та інформування особового складу; індивідуальна робота, яку проводять офіцери, прапорщики та сержанти на основі глибокого вивчення особистості кожного засудженого, його ділових, моральних і психологічних якостей; правове виховання; організація лекцій, доповідей, бесід, вечорів запитань і відповідей, тематичних і літературних вечорів, читання газет і журналів, художньої літератури, перегляду телевізійних передач та демонстрації кінофільмів виховної спрямованості; залучення засуджених до участі в художній самодіяльності, спортивно-масовій, бібліотечній та клубній роботі.
5. Навчальні заняття із засудженими організовують за спеціальною програмою, що розробляється Міністерством оборони України та включає вивчення загальновійськових статутів, директив та інших підзаконних актів органів військового управління; суспільно-державну (гуманітарну); стройову, бойову й тактичну підготовки; інформування особового складу; вивчення бойової техніки та озброєння; участь засуджених у культурно-масових і фізкультурно-спортивних заходах тощо.
6. Дія основних засобів виправлення засуджених військовослужбовців значно підсилюється завдяки доповненню їх військовою підготовкою, військовою освітою та просто вихованням.