Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
5. Зброю, ножі, отруйні та наркотичні речовини вилучають і засудженому не повертають. Про виявлення таких предметів і речовин також складають акт, а про їх вилучення командир дисциплінарного батальйону негайно повідомляє прокурора. Гроші (у тому числі і премії як захід заохочення), що надійшли на ім’я осіб, які перебувають у дисциплінарному батальйоні, зараховують на особові рахунки засуджених і видають їм під час звільнення з батальйону.
6. Єдине обмеження, що може бути застосоване до посилок, бандеролей — це їх маса, що не може перевищувати встановленої поштовими правилами граничної маси посилки (бандеролі). Відповідно до поштових правил, — нині це 30 кг. Маса передач не обмежується.
Стаття 77. Праця засуджених військовослужбовців
1. Засуджені військовослужбовці залучаються до праці на підприємствах, в установах та організаціях, які належать до сфери управління Міністерства оборони України, у майстернях дисциплінарного батальйону.
2. Праця засуджених військовослужбовців організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановленими законодавством про працю.
3. Праця засуджених військовослужбовців оплачується відповідно до законодавства про працю. Нараховані суми заробітку засудженим військовослужбовцям зараховуються в установленому порядку на їх особові рахунки.
1. Праця в умовах дисциплінарного батальйону не є елементом кари й не має на меті завдання засудженому військовослужбовцю страждань. Як і стосовно покарання у виді позбавлення волі, залучення до праці спрямоване, передусім, на приучення засуджених визнавати працю одним з основних складників життя. Праця засуджених військовослужбовців є одним з основних засобів їх виправлення, що цілком відповідає й міжнародним стандартам у сфері виконання кримінальних покарань: у пунктах 26.1 та 26.2 Європейських тюремних правил передбачено, що працю в місцях позбавлення волі необхідно розглядати як позитивний момент внутрішнього режиму, а адміністрація установи виконання покарань повинна намагатися надати достатню кількість корисної роботи. Аналогічно роль праці визначається і в Мінімальних стандартних правилах поводження з ув’язненими.
2. Саме на здатності праці позитивно впливати на свідомість і мораль учасників трудових процесів і ґрунтується використання праці в дисциплінарному батальйоні як одного із засобів виправлення засуджених. Виховне значення праці полягає в тому, що участь засуджених військовослужбовців у трудових процесах сприяє формуванню та становленню особи, дає змогу людині усвідомити свою корисність для суспільства, укріплює свідомість і почуття відповідальності за доручену справу. Під час трудової діяльності формується особистість людини, зокрема такі її якості, як колективізм (здатність працювати в команді), дисциплінованість, повага до себе та інших.
3. Аналіз положень КВК України та Інструкції, а також міжнародних норм і стандартів дозволяє виділити такі основні принципи, на яких повинні залучатися засуджені військовослужбовці до праці: а) підкорення виробничої діяльності підприємств Міністерства оборони України, де працевлаштовуються засуджені, реалізації одного з їх основних завдань — виправленню засуджених; б) належна оплата праці; в) створення умов для праці відповідно до прийнятих на свободі; г) впровадження такої тривалості праці, що не є надмірною, та залишення часу на інші заняття і військове навчання. Вплив праці здійснюється в комплексі з іншими засобами виправлення та ресоціалізації засуджених військовослужбовців.
4. Крім виправлення та сприяння ресоціалізації засуджених військовослужбовців застосування праці сприяє також досягненню економічної, соціальної та оздоровчої мети. Економічна мета праці полягає в тому, що праця засуджених є складовою загальної праці, яка створює матеріальні цінності — засуджені працюють на себе, з рештою і на суспільство, членами якого вони є. Соціальна мета полягає в тому, що з допомогою праці та набуття певної трудової кваліфікації засуджений отримує необхідну підготовку до нормального самостійного життя після звільнення. Оздоровча мета полягає в тому, що праця сприяє підтримці нормального фізичного стану людини, а бездіяльність не тільки фізично її калічить, а й призводить до моральної деградації та психологічного дискомфорту. Саме тому працею треба забезпечувати постійну й повну зайнятість засуджених військовослужбовців.