Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочее научное » Студії з української етнографії та антропології
Студії з української етнографії та антропології - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Студії з української етнографії та антропології

Электронная книга - «Студії з української етнографії та антропології». Краткое содержание книги:

Студії з української етнографії та антропології
1 ... 140 141 142 143 144 145 146 147 148 ... 200
Перейти на страницу:

Ой ходила Марусенька по саду.

Та посадила сад-виноград до ряду.

Поливала го ситою.

(У старих індусів асвіни поливали землю водою, змішаною з медом, наче росою).

Просила батенька просьбою:

— Запирай, батеньку, ворітця.

Не пускай Івасенька молодця,

Бо приїде Івасенько з боярами Та й витопче сад-виноград кониками.

(Чуб., № 136).

Нарешті, в деяких инших піснях говориться про взаїмие кохання молодих, що дає привід до дуже поетичних порівнянь. Однак молода все-таки висловлює свій жаль, що вона мусить одмовитись од своєї дівочої волі; вона має цілком натуральні побоювання щодо своєї долі в новій родині, «що перебуває так далеко, за темними лісами, за глибокими водами, серед світу чужого» (Чуб , Nt 297)

У Великоросі! пісні, що відповідають наведеним українським, мають цілком инший характер, як це ми побачимо нижче. Так само гільце там майже невідоме. Весільні пісні там мають назву «плачи» чн «голосіння» («вытье») І справді, вони не що инше, як «оплакування» молодої, начеб вона була вже мертва 1 це не тільки ритуальна розпука, це цілком реальний жаль, що походить з повної свідомости того дійсного становища, яке займає великоруська жінка в родині В піснях говориться то про те, як її битиме чоловік, як її білі плечі будуть позначені слідами від батога; то як вона страждатиме, пригноблена від своєї свекрухи; то як вона буде примушена задовольняти примхи свого пана, самого свекра (етнографи добре розуміють природу цих примхів); І єдине, чого просить молода у Господа Бога,— дати їй потрібні сили, щоб витримати «рабство таке гнітюче й тяжке».

В той самий час, як готують гільце, готують також і вінки. Ця маніпуляція йде так само в супроводі ритуальних закликів хору:

Благослови, Боже,

І отець, і мати,

Своєму дитяті Барвінковий вінок ввітн.

(Чуб., Nt 94).

Вінки в обох молодих бувають звичайно барвінкові; в'ючи вінок, звичайно співають:

А вчора з вечора порошенька впала,

А в півночі дрібен дощик пішов,

А переді днем земля зілля забрала.

З чого ж ми будемо князеві вінець плести?

Ой є в городі хрещатий барвінок,

З того ми будемо князеві вінок плести.

(Чуб., Л» 93).

Барвінок, вічнозелений, що зостається свіжий навіть і під снігом,— це символ першого кохання та шлюбу. Тому-то на Україні його вживають для весільних вінків. З економічних міркувань весілля святкують найчастіше восени, а то й зимою, коли вже в землі забрано її зелену окрасу. В українській Галичині, у гуцулів, є два сорти барвінку: з одного роблять весільні вінки, з другого—вінки для мерців. Для молодої роблять вінок з першого сорту барвінку, мажуть його медом та додають кілька головок часнику, що має служити охороною проти уроків, а також кілька срібних грошин, що приносять щастя та охороняють також од урічливого ока. Коли починають плести вінок, всі присутні при цій церемонії жінки підходять і собі, щоб уплести до нього два листки барвінку. Поверхню цих листків зараз же позолочують. Готовий вінок кладуть на хліб, що має форму кола, і несуть його до батьків молодої, щоб вони поблагословили свою дочку на шлюб. Батьки беруть вінок і кладуть його на галову молодій, перед тим тричі торкнувшись вінком до її чола ' .

У бойків сам акт збирання барвінку став цілком окремою церемонісю. що з неї починається цілий весільний ритуал. В супроводі музик сваха та дружка йдуть в садок, співаючи та несучи хліб з застромленим в його середину ножем та повішеним на ньому замком. Наколи біля хати молодої немає садка, ідуть до сусідів, і тоді беруть з собою ще горілку та хліб. Привітавши піснею сад. запитують у нього, які він має рослини. Сад одповідає, що в нього є три рослини: барвінок, часник та васильки. Барвінок, щоб сплести з нього вінок, часник, щоб його оздобити, та васильки, щоб ними заквітчати косу дівчини, як вона йтиме до церкви брати шлюб Дружка рве багато барвінку, і після того ціла делегація одходить, співаючи та просячи сад. щоб він не жалував за зірваним барвінком, бо ж у нього зостається молода господиня, що поливатиме нові паростки 32. Вернувшись із саду, вони спиняються коло дверей, п’ють горілку, що нею їх частують, а потім кладуть нарваний барвінок на стіл, застелений скатіркою. Потім кладуть той хліб, що його носили в садок, у решето разом з ножем, застромленим у нього, та замком, причепленим зверху, до ножа прив’язують нитку з двох кінців і всіх присутніх запрошують причепити туди маленькі пучечки барвінку. Вся процедура відбувається в супроводі співу. Скінчивши вінки, налягають їх на двох молодих хлопців, що мають на головах шапки; найчастіше це дорослі брати молодої. Тим часом дружка та ще одна дівчина, кожна тримаючи хустку, влазять на лавку коло столу, а парубки стають перед ними серед хати; потім вони виконують певний танець, подібний до третьої фігури кадрилю, і після того церемонія скінчена 33.

вернуться

32

|| «Няука». «ид М Наумович, Відень, VIII. ст. 474 - 475.

вернуться

33

O. Raszkiewicz. Obrapdy і рісші wesdne ludu riskiego we w*i Lolinie, Krakôw, 1186. 7—11.

1 ... 140 141 142 143 144 145 146 147 148 ... 200
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)