Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська»

«Війна — це випробування,

яке рухає людей на подвиги,

а ще — надихає на оспівування

цих подвигів».

Аміна Окуєва

Аміна — неймовірно красива. У ній поєдналися чеченська і польська кров. Аміна увібрала в себе все найкраще від батьків. Я довго не могла відірвати погляду від очей Аміни. Вони дивляться глибоко і проникливо, а водночас сяють надзвичайно яскравим блиском любові й розуміння. А ще — усмішка і звабливі ямочки на щоках. Коли Аміна посміхається, здається, що навколо граються сонячні зайчики. Як і кожну жінку, мене завжди вабили секрети вроди східних красунь. Але їх, напевно, не в змозі розгадати навіть східні чоловіки. Неймовірний симбіоз, в якому до краси додалися розум, мужність, хоробрість і безстрашність. Тендітна, вродлива чеченка, харизматична, войовнича амазонка, яка народилася в Одесі. Аміна — учасниця Євромайдану. В мирному житті — лікар-хірург, учасник бойових дій на Сході. А ще  — снайпер, доброволець і борець за вільні від російського гніту Чечню й Україну. Кохана жінка й дружина, яка віддає перевагу солодощам і квітам у вазонах.

Аміна, як істинна мусульманка, не вірить у різні містифікації та вплив на долю людини зірок, гороскопів та інших обставин. Але при цьому в мусульман прийнято називати своїх дітей гарними іменами, тобто іменами з хорошим гідним значенням. Отже, в цьому є сенс. І певний вплив на людину ім’я все ж таки має. Але перш за все Аміна твердо вірить у те, що в кожної людини є власне призначення. Своє дитинство Аміна пам’ятає спокійним і безтурботним. Воно минало у дружбі з книгами. Саме книжки допомогли Аміні сформувати бажання «врятувати світ». Читаючи казки, Аміна дивувалася, чому саме принц завжди мав рятувати принцесу. Дівчинці хотілося внести у класичні казки поправки. Чому б для різноманітності якійсь принцесі не врятувати принца? Адже принци також потрапляють у біду. Та й принцесам не гоже завжди сидіти, склавши руки. І хоча дитинство залишилося лише в теплих спогадах, бажання «рятувати світ» у Аміни не зник­ло. Навпаки, стало ще твердішим, а казки знову уві­йшли в її життя. Так, разом із друзями Аміна почала розробляти проект «Новітні казки України» — серія казок для дітей, де правдиво, але адаптовано до дитячого розуміння, розповідається про героїв сучасної України. У книзі йде мова і про видатних героїв, і про простих солдатів, волонтерів, медиків і парамедиків, усіх, хто не залишився байдужим до існуючої воєнної ситуації в Україні, кожного, хто робить усе, щоб маленькі читачі могли жити в тій країні, про яку ми всі мріємо — вільній, сильній, процвітаючій і захищеній.

Аміна не вірить у кохання з першого погляду. Перед першою зустріччю з майбутнім чоловіком Адамом Аміна хвилювалася, вибираючи вбрання. Яку сукню вдягти, яку зачіску зробити? Вона вагалася, чи вибрати щось особливе, більш витончене й елегантне, чи, навпаки, одягти щось повсякденне. А потім вирішила бути такою, якою є насправді. Вже довгий час Аміна й Адам спілкувалися у соціальній мережі, навіть не підозрюючи, що живуть в одному місті. Аміна відразу відчула спільність інтересів і цінностей. Вона захоплювалася висловлюваннями Адама і його поглядами на життя. Одна місія, одна мета — честь роду і боротьба за свободу. Схожі світогляди, розуміння свого місця в житті — Аміна й Адам зробили свій вибір, розуміючи, що від цього будуть залежати не лише їхні життя, а й життя майбутніх поколінь. Говорять, що справжні шлюби створюються на небесах, а істинне кохання дарується лише обраним. Бог був щедрим, поєднавши Аміну й Адама. Так почався їх непростий тернистий шлях. Пара була такою красивою, що люди наврочили. Адам потрапив у в’язницю, але мужня Аміна терпляче і відважно чекала на нього майже три роки. Вона була здатна на все заради коханого  — чекати, молитися, звертатися з апеляцією і писати позови у Європейський суд із прав людини, навіть брати в’язницю штурмом.