Теорія права і держави: Підручник.
- Автор: Скакун Ольга Федорівна
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Алерта
- ISBN: 978-617-566-012-6
- Жанр: право
Электронная книга - «Теорія права і держави: Підручник.». Краткое содержание книги:
Для студентів, курсантів, магістрантів, аспірантів, ад’юнктів, викладачів навчальних закладів юридичного профілю, а також тих, хто цікавиться проблемами загального вчення про право і державу.
Кримінально-процесуальне право - система юридичних норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у зв’язку з виробництвом у кримінальних справах, шляхом створення особливої процедури їх порушення, розслідування, розгляду і вирішення. Інакше, це система юридичних норм, що регулюють порядок діяльності правоохоронних органів (органів досудового слідства, прокуратури) і судів у зв’язку з розкриттям злочинів, розслідуванням кримінальних справ, їх розглядом у суді і винесенням вироку, перевіркою законності вироку в касаційному (апеляційному) порядку і в порядку судового нагляду. Типовою властивістю методу кримінально-процесуального регулювання вважається особлива процедура порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, що орієнтує суб’єктів на поведінку, котра відповідає завданням кримінального процесу. Основний нормативний акт кримінально-процесуального права - Кримінально-процесуальний кодекс.
Окрім зазначених галузей процесуального права, існують господарсько-процесуальне право, конституційно-процесуальне право, міжнародно-процесуальне право та ін. Процесуальні галузі права мають свій предмет регулювання - організаційні відносини, що формуються в результаті діяльності уповноважених суб’єктів із застосування норм матеріального права. Ці відносини за рівнем не збігаються з предметом регулювання матеріального права.
Є й нові комплексні галузі права (військове право; тендерне право; ювенальне право; інтеграційне право та ін.). Наприклад, ювенальне право - система правових (матеріальних, процесуальних, організаційних) норм, спрямованих на забезпечення виживання та розвитку дитини, захист її прав, свобод та законних інтересів[36].
§ 5. Інститути права. Підгалузі права
Окремими взаємозалежними елементами галузі є інститути права. Інститут права - сукупність відносно відособлених правових норм у рамках певної галузі (галузей) права, що регулюють певну групу (вид) взаємозалежних суспільних відносин.
Ознаки інституту галузі права:
1) регулює не всю сукупність якісно однорідних суспільних відносин, а окремі видові особливості (сторони, ознаки) одного роду суспільних відносин або здійснює особливі завдання, функції в цьому регулюванні, тобто має видову однорідність соціального змісту;
2) володіє відносною нормативною самостійністю, стійкістю і автономністю функціонування, але на іншому рівні, ніж галузь права, є її підсистемою;
3) формується об’єктивно, а не створюється штучно; має відособленість від інших інститутів права його норми не можуть з волі законодавця переміщатися в межі іншого правового інституту;
4) характеризується специфічністю засобів правового регулювання;
5) втілює у своєму змісті особливу юридичну конструкцію, деякі загальні положення, єдині принципи;
6) має можливість формувати загальні поняття у власних межах, які допомагають забезпечувати безпрогальність регульованих ним (інститутом права) відносин.
Як правило, кожна галузь права має інститути права як свій самостійний структурний підрозділ.
Види інститутів права:
• за галузевою приналежністю: інститути конституційного права - інститут громадянства, інститут виборчого права, інститут президентства та ін.; інститути цивільного права - інститут купівлі-продажу, інститут представництва, інститут спадкування, інститут відшкодування шкоди, інститут дарування та ін.; інститути сімейного права (суміжні з цивільним правом) - інститут спільної власності подружжя, інститут шлюбного договору та ін.; інститути кримінального права - інститут необхідної оборони, інститут крайньої необхідності, інститут співучасті, інститут затримки особи, що явно вчинила суспільно-небезпечне діяння, та ін.; інститути фінансового права - інститут податкового права; інститут неподаткових доходів бюджету; інститут доходів державних централізованих позабюджетних фондів; за функціональною роллю в правовому регулюванні (за функціями права): регулятивні (інститут міни); охоронні (інститут адміністративного нагляду); захисні (інститут відшкодування майнової шкоди); залежно від елементного складу: прості (галузеві) — прямо поєднують подібні норми права усередині якоїсь певної галузі права (інститут застави в цивільному праві); складні (комплексні, міжгалузеві) - складаються з сукупності відносно відособлених норм права різних галузей і спрямовані на регулювання певної групи (виду) взаємозалежних суспільних відносин (інститут власності становлять норми конституційної, цивільної, кримінальної та інших галузей права);
36
Ювенальне право України не кодифіковане. Його джерела - нормативні акти, а також постанови Пленумів Верховного Суду України, що містять конкретизуючі правові норми, котрі є похідними від витлумачених законів.