Теорія права і держави: Підручник.
- Автор: Скакун Ольга Федорівна
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Алерта
- ISBN: 978-617-566-012-6
- Жанр: право
Электронная книга - «Теорія права і держави: Підручник.». Краткое содержание книги:
Для студентів, курсантів, магістрантів, аспірантів, ад’юнктів, викладачів навчальних закладів юридичного профілю, а також тих, хто цікавиться проблемами загального вчення про право і державу.
Кримінальне право - система правових норм, що охороняють від злочинних зазіхань права і свободи людини і громадянина, конституційний лад, усі види власності, установлюють міру кримінальної відповідальності за їх вчинення. Кримінальне право виконує охоронну і захисну функції, лише окремі норми мають регулятивний (погашення судимості) або рекомендаційний (необхідна оборона) характер. Критерієм, що зумовлює кримінально-правове регулювання, є суспільна небезпека, її характер і ступінь. Відповідно, предмет регулювання кримінального права складають суспільно небезпечні діяння, вчинені проти особи, суспільства, держави. Єдиним джерелом (формою) кримінального права є Кримінальний кодекс.
Кримінально-виконавче право - система юридичних норм, що регулюють відносини між засудженими та установами, державними органами і посадовими особами, а також останніх між собою з приводу виконання вироку й іншого рішення суду, акта помилування чи акта амністії, якими призначаються, змінюються або скасовуються покарання й інші заходи кримінально-правового характеру. Кримінально- виконавче право регламентує виконання усіх кримінальних покарань, а також виконання примусових заходів медичного характеру, призначених судом особам, котрі скоїли злочин, але страждають психічними розладами, які не виключають осудності, або визнані такими, що потребують лікування від алкоголізму і наркоманії. Основний нормативний акт кримінально-виконавчого права - Кримінально- виконавчий кодекс.
Трудове право - система юридичних норм, що регулюють відносини, засновані на угоді між працівником і роботодавцем про особисте виконання працівником за оплату роботи з певної спеціальності, кваліфікації або посади, а також відносини, безпосередньо пов’язані з трудовими. У сучасних умовах цілями трудового права є: встановлення державних гарантій трудових прав і свобод громадянина, створення сприятливих умов праці, захист прав та інтересів працівників і роботодавців. Особливості методу регулювання трудового права виражаються в рівні регулювання (поєднання централізованого і локального) та характері регулювання (поєднання державного (законодавчого) і договірного). Метод регулювання трудового права здійснює єдине і водночас диференційоване регулювання: а) єдине - певні трудові права й обов’язки поширюються на всіх працівників;
б) диференційоване - на цій підставі встановлюються особливості регулювання праці окремих категорій працівників залежно від факторів: об’єктивних (умови праці) і суб’єктивних (особистість працівника). Основний чинний нормативний акт трудового права - Кодекс законів про працю (підготовлено Трудовий кодекс).
Особливу галузь права становить міжнародне право.
Міжнародне право - система правових норм і принципів, що регулюють публічні відносини між державами {міжнародне публічне право) або приватноправові відносини між громадянами різних країн і їх об’єднаннями {міжнародне приватне право). Міжнародне публічне право і міжнародне приватне право тісно пов’язані, оскільки норми цих двох галузей права слугують меті оформлення мирного міжнародного співробітництва в різних галузях.
Процесуальні галузі права:
Цивільно-процесуальне право - система юридичних норм, що регулюють судочинство у справах про захист порушених і оспорюваних прав, свобод і законних інтересів громадян, організацій та інших суб’єктів цивільних, трудових та інших правовідносин. Норми цивільного процесуального права регулюють не лише порядок розгляду і вирішення судом цивільних справ, але й порядок виконання судових рішень. Державній діяльності щодо захисту права в цивільному судочинстві властивий диспозитивний характер, оскільки: а) вирішальною основою процесу стає особистий інтерес суб’єкта, він сам захищає своє суб’єктивне право; б) вирішення спору відбувається без оперативного реагування держави. Особливості методу правового регулювання цивільного процесуального права (окрім зазначеного диспозитивного характеру) виявляються в підставах припинення провадження у справі: відмова позивача від позову; утвердження судом укладеної сторонами мирової угоди; неприпустимість право- наступництва у спірних правовідносинах після смерті громадянина, який був однією зі сторін у справі. Основним нормативним актом цивільного процесуального права є Цивільний процесуальний кодекс.
Адміністративно-процесуальне право - система юридичних норм, що регулюють правовідносини, які складаються під час здійснення адміністративного судочинства в результаті оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності представників влади. Регламентації юридичних норм адміністративно-процесуального права підлягають процесуальні форми, порядок і методи реалізації матеріальних норм адміністративного права, тобто адміністративний процес в його широкому і вузькому розумінні. Слід розділяти адміністративний процес і адміністративне судочинство (адміністративну юстицію).