Україна-Русь. Книга друга. Князі Галицькі-Острозькі

2. Юрій Дрогобич (Котермак)

«Друга половина XV ст. у багатьох була перехідною добою в історії української культури. З одного боку, розвивалися традиційні форми мистецтва й літератури, успадковані від Київської і Галицько-Волинської держав, а з другого — дедалі більше українців входило в русло загальноєвропейських культурно-освітніх рухів. Знайомство з досягненнями західної науки готувало ґрунт для синтезу (вже наступного століття) обох течій — традиційної і новаторської.

У XV ст. в провідних культурних центрах Європи набув поширення передовий гуманістичний світогляд. Однак шляхи проникнення гуманізму в Україну відомі ще недостатньо. Ось чому заслуговують на особливу увагу життя і діяльність Юрія з Дрогобича, професора Болонського й Краківського університетів, автора першої друкованої книги, написаної нашим співвітчизником» [65, с. 85].

Хто ж такий був Юрій Котермак?

Він народився близько 1450 року в Дрогобичі «в родині міщанина Михайла Доната, званого Котермаком». Так написано в одному з існуючих стародавніх документів. Скоріше за все, «то було родове прізвище». Хоча у ті часи люди йменували себе за містом (селищем) походження.

«Дослідники вже звернули увагу на те, що у ХV–ХVІ ст. не один лише Юрій з-поміж дрогобицьких міщан учився в Краківському університеті. У списках вступників цього закладу за 1411–1600 рр. вдалося відшукати принаймні 32 вихідців з Дрогобича… Здобуття Юрієм Дрогобичем 1470 р. ступеня бакалавра, а 1472-го — магістра, свідчить про його наукові здібності й неабияку наполегливість у доланні труднощів. Із 280 юнаків, котрі разом з ним вступили до університету, бакалаврами у 1470/71 навчальному році стали 66 чол(овік), а ступень магістра отримали у 1472/7З навчальному році лише дев’ять з них. Зробившись магістром, молодий дрогобичанин виїхав продовжувати навчання до Італії, у славетний Болонський університет» [65, с. 86].

У Болоньї він стає доктором вільних мистецтв, а згодом — доктором медицини. Там же кілька років він читає студентам лекції з астрономії, а пізніше «зайняв посаду ректора медиків і артистів».

Одночасно він пише багато «прогностиків, календар-альманахів та оцінок місячних затемнень», які досі, як великі реліквії, зберігаються в Національних бібліотеках і музеях Європи.

Надрукованими зберігаються донині у Краківському Ягеллонському університеті та Штутгартській бібліотеці трактати. Серед них — «Прогностична оцінка поточного 1483 р. магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора філософії і медицини Болонського університету», видана 7 лютого 1488 року «в друкарні відомого римського видавця Евхаріуса Зільбера (Франка)».

Юрій Дрогобич багато працював у галузі географії, медицини тощо. Викладав у Ягеллонському університеті Кракова, де й помер 4 лютого 1494 року; похований у цьому ж місті.