Щоденники дракона
- Автор: Поляков Валерий
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Видавець Карпенко В.М
- ISBN: 966-7833-80-1
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Щоденники дракона». Краткое содержание книги:
Оскільки в книзі йдеться про цілковито незнаний нами світ, автор широко застосовує зрозумілі для сучасного читача терміни і поняття (включаючи назви предметів, міри довжини і т. п.), які допоможуть легко стежити за перебігом описаних подій, не користуючись чисельною довідковою та історичною літературою по планеті Нілмар.
Рукопис четвертий.
«… через рік, приблизно, після цього конгресу, вчені Сурмальгардського університету оповістили світ, що проблема ядерного синтезу ними вирішена.
На третій день по тому усі маги покинули Лон і рушили до Асарху. Вони закрили доступ до свого зібрання таким непроникним захистом, що неможливо було дізнатися, що коїться у їхній країні.
За три роки почалася ера метаморфоз. За цей час більшість жителів Асарху покинули свої домівки і перебралися на Лон, бо увесь час відчували загрозу з боку магів. Щоправда, через поганий клімат, населення Асарху завжди було нечисельним.
… У той день береги Асарху перетворилися на справжнє пекло. Гори з’являлися з морських глибин і здіймалися аж до самого неба. За сорок днів землетрус ущух, але Асарх став неприступним…
Всі чекали, що буде далі. Адже маги попереджали: якщо наука розвинеться до тих меж, які загрожуватимуть самому життю на планеті, вони власними силами зупинять її дальший поступ.
І ось, одного разу на Лоні почалася загадкова епідемія. Всі, хто займався серйозними науковими дослідженнями, впадали в сон, який тривав у них по дві, три години. Прокинувшись, вони втрачали свої наукові знання, крім необхідних для вирішення елементарних питань існування…
Через кілька годин почалася нова хвороба. Вмирали всі, хто займався політикою, а також військові командири вищого та середнього рівнів усіх держав. Смерть їх була миттєвою й безболісною.
За один день з усіх представників влади живими на Лоні лишилися лиш поліцейські та члени Рад старійшин, які насправді давно вже були усунені від будь-якого керівництва.
За якийсь час в небі над древнім Лоном, немов ожила дитяча казка: з’явилися сотні й тисячі сяючих золотом та сріблом драконів. Їх голоси чули всі жителі древньої батьківщини розумного життя Нілмар.
— Слухайте нас, усі живі! Ельфи та гноми! Забудьте про ворожнечу та війни! Віднині всяк, хто візьме до рук зброю інакше, ніж для мисливства, помре на місці! Ми шкодуємо за померлими, та іншого вибору нам не лишилось. Скаженого звіра вбивають, щоб уникнути непотрібних смертей. То що ж було робити з тими, хто оскаженів через власну амбітність і розпалював війни, прирікаючи на загибель мільйони? Ми могли вплинути на їхній розум, та душі їхні нам були не підвладні. То справа лише богів.
Знайте всі: насильства цей світ більш не знатиме. Той, хто підніме руку на іншого — підніме її на себе! Забудьте про країни та раси Кожен вільний жити там, де йому заманеться. Світ належить усім. Всі питання вирішуватимуть Ради старійшин. Обиратимуть їх щороку. І будуть там лише достойні, ельфи і гноми, жінки й чоловіки.
За наукою буде встановлено контроль Конклаву магів Нілмар. І нехай в усіх школах буде введено курс магії. Викладачі скоро прийдуть до всіх.
Всяк, хто надумає багатіти за рахунок брехні й обману, втратить все, що має. А насамперед здібності до магії.
Зустрічайте Вчителів з Асарху! Вірте їм! За рік на Лоні не буде голодних, а за п’ять — бідних. У цьому присягається вам Конклав!
І стало так! Змінилося життя на Нілмар. Бо всі живі втомилися жити у вічному страху. Технології, що панували сотні тисяч років, давали достаток одиницям. Магія дала можливість жити усім. У перші роки траплялися випадки насильства Та нападники гинули без видимої причини у всіх на очах. Хтось хотів навчатися Мистецтву для себе, та одного разу прокинувшись вранці не пам'ятав навіть, як вигнати мух із кімнати.
За рік по всьому Лону розплодилася дичина. Врожаї стали небувалими. І, як обіцяли дракони, за рік не стало на Нілмар бідних та голодних. Всі зрозуміли їхні обіцянки: мир, праця, їжа для всіх. Навчання мистецтву зцілення, аби ніхто не знав, що то — хворіти. І, віднині, більше ніхто нікого не вбиватиме і не грабуватиме.
І прославили всі драконів. Та бачити їх більше ніхто не бачив. За переказами, живуть вони на Асарху, надсилають до нас Вчителів, стежать за життям на Лоні.
Довіку хвала їм!»
— Ну, от! Дещо я вам розповів, — мовив Лам, лежачи на своїй постелі. Багато чого я просто не розумію. Ясно мені лиш одне: півмільйона років ми живемо у світі, що є чиїмось витвором. Може, все це добре, а може й ні. Не знаю й не хочу робити якісь висновки. Зате твердо знаю, де шукати відповіді. Асарх. Материк, де живуть дракони І нізащо не повірю, що туди немає проходу. Недарма отримали ми від того Ревліса мапу з поміченим маршрутом.
Тишу у хижці можна було відчути на дотик. Друзі міркували над розповіддю Лама. Тихо потріскували дрова. Завіса до кімнати Маарі була відкинута, звисаючи м’якими складками по одвірку. Ельфійка лежала замислена.