Повзе змія
- Автор: Кокотюха Андрей Анатольевич
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: Нора-Друк
- ISBN: 966-8321-66-9
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повзе змія». Краткое содержание книги:
Це трилер, від якого неможливо відірватися. А фінали в історіях Андрія Кокотюхи завжди несподівані.
На управління у справах боротьби з організованою злочинністю скидали всілякий мотлох, котрий нагадував за зовнішніми ознаками озброєну бандитську групу. Це могли бути ті ж таки неповнолітні наркомани з кухонним ножем, а могла виявитися й серйозніша команда, з пістолетами, автоматами, гранатами, навіть кулеметами і гранатометами. Тож, аби не розмінюватися на дрібниці, Калита чітко визначив для себе, кому і яке завдання ставити. Головорізи з автоматами не по зубах Притулі, зате гопників він виловлював справно і спритно. У парі з ним працював такий самий старший лейтенант Деревій, отже, так званий «дрібний» бандитизм, як його іменував Калита, був, як то кажуть, під контролем. Звичайно, в разі потреби будь-яку групу можна посилити, та поки що старші лейтенанти більш-менш успішно справлялися, і за рік в активі кожного нараховувався десяток серйозних як на їхню кваліфікацію розкритих справ, хоча «глухарів», скажемо відверто, теж висіло на кожному немало.
Зробивши висновок, що Рожнов і менш відомий Скляр — клієнтура Притули, майор Калита пустив його по сліду пацанів і тепер готувався почути про результат пошуків. Іноді під час розмови з Притулою він ловив себе на думці, що допитує старшого лейтенанта, витягаючи зібрану інформацію.
— Ну, бабу його застав. Осьо її свідчення, записано вірно з її слів.
— Що значить «бабу»? Подругу, коханку?
— Бабусю. Мармиза Юлія Гнатівна.
— Яка ще мармиза?
— Прізвище таке. Мати цього самого Рожнова Ігоря дівоче прізвище мала — Мармиза. Потім вийшла за Смирнова, від нього донька старша, з чоловіком у Полтаву переїхала. А Смирнова розлучилася зі своїм Смирновим, вдруге вженилася на Рожнові, оце Ігор — від нього. Тільки другий чоловік із нею так само не живе.
— Для чого ти все це мені зараз розказав?
— Бо запитали. Баба Юля мені все це під протокол наговорила. Просила знайти обох чоловіків і відсудити від них аліменти або просто посадити. Каже, вони обоє падлюки.
— Про онука так само каже?
— Ігор Рожнов уже більше як півроку вдома не живе. Де — баба Юля не знає. Вона взагалі більше про своїх зятів…
— А з матір'ю ти балакав?
— Ага, — Притула підсунув інший протокол. — Працює санітаркою в обласній лікарні, добу через три, і в міській так само підробляє, встигає так, аби графіки чергувань не співпадали. Про сина теж нічого не знає. У листопаді заходив додому за теплими речами, час від часу дзвонить. Каже, знімає квартиру, на фірму влаштувався, працює… Тут таке…
— Яке? — підіграв Калита.
— Вісімнадцять років. Військкомат його розшукує, я довідки наводив. Тому баба з мамою можуть брехати.
Майор роздратовано клацнув пальцями і подивився на Притулу вже без роздратування. Ось воно, об що перечепитися дуже просто. Хто їм усім тут сказав, що хлопчаки — бандити? Вони можуть просто ховатися від армії. Тому зрозуміло, чому їх складно знайти. Ні, ніхто не заперечує, вони цілком могли, уникаючи виконання конституційного обов’язку, збитися в бандитську зграю. Але ж, враховуючи обставини, Рожнов міг знайти мобілку, викинуту справжнім злочинцем, і справді додумався подзвонити своєму знайомому, аби дізнатися її номер. Зусилля, кинуті на пошуки хлопчаків, заведуть у глухий кут. Ну, схоплять вони їх за карки, військкомат лише подякує. За умови, що серйозних злочинів за ними немає. По барах же цей Рожнов ходить, хату знімає… Хоча — може насвистіти рідній матері про найману квартиру. Або мати сама бреше… От блін, замкнене коло…
— Фотка Рожнова є?
— З дозволу мами повернувся додому і витяг із сімейного альбому. Але не нова, дворічної давнини, на паспорт знімався.
Зі стандартної офіційної фотографії на Калиту дивилося невиразне і зовсім тупе обличчя. Таких нерідко зупиняє на вулицях патруль просто для перевірки документів — надто вже підозріло виглядають подібні писки.
— Гаразд, що зі Склярем?
— Просто. Скляренко Євген Євгенович, проживає в сусідньому будинку, в квартирі тридцять сім. Вдома, ясно, нікого. Про Скляренка мати Рожнова сказала. Батьки їхні знайомі, бо Скляренко — так само з неповної родини. Його батьки…