Нічний адміністратор

Сонячне проміння, яке пробивалося крізь тюлеві гардини, золотистим серпанком спадало на білий килим. Було помітно, що на Роуперовій частині величезного ліжка ніхто не спав. Його подушки все ще були підбиті. Поруч на столику лежали свіжі випуски «Fortune», «Forbes», «The Economist» і старі випуски каталогів з аукціонних домів по всьому світу. Блокноти для записів, олівці, кишеньковий диктофон. Перевівши погляд на інший бік ліжка, Джонатан побачив відбиток від її тіла, а ще зім’яті, немов від безсоння, подушки, темну пляму її шовкової нічної сорочки, її утопічні журнали, стоси кольорових видань про меблі, маєтки, сади, коней, знову про коней, видання про арабських чистокровних жеребців і книжки з рецептами англійської кухні, а ще самовчитель «Італійська мова за вісім днів». Витав аромат дитячості — дитяча присипка, ванна з пінкою. На шезлонгу було розкидане її вчорашнє розкішне вбрання, а крізь прочинені двері у ванну Джонатан побачив купальник, який вчора був на ній, а тепер трикутничками звисав з сушарки біля душу.

Пришвидшивши погляд, він намагався схопити всю картину одразу: її туалетний столик, захаращений різноманітними пам’ятками про нічні клуби, людей, ресторани, коней; фотографії усміхнених людей, які стоять, обійнявшись, фото перегонового катеру, фотографії Роупера в плавках, на яких його маскулінність одразу кидалася в око, Роупер біля «Феррарі», Роупер у білому кашкеті і парусинових штанах стоїть на підмостку «Сталевого паші»; фото самої, розкішно вбраної, «Паші», яка красується у нью-йоркській гавані на фоні обрисів Мангеттена; сірники, написані від руки листи від подруг, які виглядали з відкритої шухляди; дитяча записна книжка з фотографією жалісливих гончаків на обкладинці; записки самій собі, написані на клаптиках жовтого паперу й приклеєні до дзеркала: «Годинник для дайвінгу Денсу на Д.н.?» «Подзв. Софі щодо Сариного колін, сухожил.!» «Нагадати С. Дж. Філліпсу про запонки для P.Ü!»

Здавалося, у кімнаті забракло повітря. «Я розкрадач могил, але вона все ще жива. Я у погребі repa Майстера, просто з увімкненим світлом. Треба вшиватися, поки мене тут не замурували». Проте він прийшов сюди не по втечу. Він прийшов по таємниці. Таємниці їх обох. Він хотів дізнатися Роуперові секрети, але секрети Джед він хотів дізнатися ще дужче. Він хотів зрозуміти, що пов’язує її з Роупером, якщо вона дійсно була з ним пов’язана, і зрозуміти природу її сміховинних удавань, а ще чому вона торкалася його поглядом. Поставивши вазу з квітами на столик біля дивана, він взяв до рук одну з її подушок, притиснув її до обличчя і вдихнув деревний дим каміна його співочої тітоньки Енні. «Звісно. Ось, чим ти займалася минулої ночі. Ти сиділа з Керолайн перед каміном і розмовляла, поки діти спали. Ти багато говорила. І багато слухала. Що ж ти казала? І що почула? А ще ця тінь на твоєму обличчі. Тепер і ти стала ближнім спостерігачем, затримуєш на всьому погляд надто довго, і на мені в тому числі. Ти знову дитина, ти знову бачиш усе, немов уперше. Для тебе більше немає навколо нічого знайомого, нічого безпечного, на що можна було б покластися».