Третя світова: Битва за Україну
- Автор: Фельштинский Юрий Георгиевич, Станчев Михаил
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Третя світова: Битва за Україну». Краткое содержание книги:
Чи варто було порушувати світовий порядок заради Криму? Зрозуміло, що ні. А заради України? А заради Придністров’я та Білорусі? Можливо, так, якщо розцінювати всі ці території як програму-мінімум. Але в реальному житті диктаторам не потрібен мінімум. В реальному житті Путін не мінімаліст. В момент досягнення «мінімуму» він забуде, що була якась ідея не рухатись далі Білорусі. Якщо у нього запаморочилось у голові від успіхів після Криму, можна уявити, що станеться з Путіним після приєднання Білорусі.
Ось тут і постане пряма загроза війни між Росією і НАТО. Путін впевниться у тому, що НАТО не розпочне війну через Прибалтику, бо не буде готовності почати атомну війну. Так само Гітлер вважав, що Франція з Англією не оголосять війну Німеччині через Польщу, адже Берлін тоді підтримували Італія, Японія та СРСР. Хоча Гітлер прекрасно знав, що є англо-франко-польський договір про взаємодопомогу у разі агресії проти однієї з країн. Путін також знає, що між членами НАТО є договір про взаємодопомогу. Проте, як і Гітлер, він вважатиме, що західні демократії злякаються. А вони не злякаються (про що західні демократії, як і Путін, ймовірно, ще не знають).
Демократичний світ, на відміну від диктатур, влаштований так, що ним правлять політичні партії через своїх лідерів. Це наче перекинуте догори корінням дерево — на керівництво намагаються вплинути — і найчастіше впливають найрізноманітніші люди: жінки, діти, спонсори, друзі, священнослужителі, громадська думка, преса. Існують закони, адвокати та верховні судді. Існують парламенти та навіть королі з королевами. Існує міжнародне співтовариство. Існують союзні меморандуми та міжнародні організації.
В диктатурах все набагато простіше. Росією, для прикладу, править хунта — офіцери КДБ-ФСБ: Путін, Іванови, Сєчін, Патрушев. Хунта планує операцію, доручає апарату формувати завдання для виконавців; парламенту наказує голосувати «за» чи «проти»; міністра закордонних справ Лаврова та представника Росії в ООН Віталія Чуркіна інструктує, що саме вони мають сповіщати міжнародному співтовариству… Навіть російська еліта, сформована після 1991 року, до процесу управління країною не має стосунку, саме тому, що режим в Росії — диктаторський, а за умов диктатури еліта не може керувати країною.
У 1938 році в Європі майже переміг фашизм. У СРСР був Сталін, у Німеччині — Гітлер, в Італії — Муссоліні. В Іспанії — Франко. Австрія була захоплена, Чехословаччина розчленована. Угорщина, Португалія, Румунія, Болгарія — де диктатори, де королі… На карті не залишилося місця для демократів. Та й у демократичних країнах фашистські та комуністичні партії використовували значну народну підтримку. Чи означає це, що сьогодні ми знову входимо в чорну смугу фашизму? Можливо. Чи випливає з цього, що європейську цивілізацію в тому вигляді, в якому вона існувала до 2014 року, знищить Путін? Тепер все залежить лише від України та НАТО.
Війна — це завжди кровопролиття. Війна — це завжди зруйновані життя. Це мільйони біженців, що рятуються від катастроф. Чи будуть продовжуватись вбивства в Україні? Будуть. У цьому основне завдання Путіна — розв'язати в ній повномасштабну війну. Заради цього він входив до Криму — не для того, щоби в Криму панував мир, а для того, щоб у Європі почалася війна. Було б великою помилкою вважати, що українська армія бореться з «ополченцями» та «сепаратистами». Ні тих, ні інших в Україні немає. Це пропагандистський термін російського уряду, нав'язаний російським телебаченням. Є люди зі зброєю в руках, які воюють проти України. Частина з них заслана з Росії. Інша — набрана на місцях. Розбиратись, скільки серед них одних, скільки інших, можна лише після перемоги. Не має значення, чи взяли вони до рук автомати через власну дурість, за гроші чи з переконань. Вони воюють за інтереси Росії — ворожої (у контексті нинішнього військового конфлікту) Україні держави. Вони вбивають в інтересах Москви.