Над Шпрее клубочаться хмари

— Безумовно, гер Нунке! Все, що ви скажете, залишиться між нами. І якщо моя допомога…

— Не криюсь, я на неї розраховую… Але перш ніж перейти до основного, хочу вас запитати: скажіть, ви звернули увагу на так звану справу Лютца?

Григорію здалося, що під ним хитнувся стілець.

— Звичайно. Газети зчинили навколо неї чималий галас. До того ж я знав Лютца особисто. Ми з ним працювали в Сен-Ремі і в Кастель ла Фонте. Він був ад’ютантом командира дивізії, відомого вам генерала Еверса. Лютц був непоганим офіцером і, на мою думку, порядною людиною.

— Чорт би забрав його з тією порядністю ще в Італії! — люто вигукнув Нунке, жбурляючи олівець, яким він постукував по столу.

— Даруйте, але я не розумію, як міг спричинитися до ваших неприємностей Лютц, — холодно кинув Григорій. Він сам ледве стримував наростаючий в ньому гнів.

— Безпосередньо. Самою появою в моєму домі.

Стисло і коротко Нунке розповів, що Лютц деякий час був репетитором його сина і за цей час устиг прищепити хлопцеві навички й погляди, аж ніяк не сумісні з самим поняттям порядності, в тому розумінні слова, яке надавалося цьому поняттю всіма його предками фон Кронне, яке надає йому він, Йозеф фон Кронне, змушений в силу тимчасових обставин ховатися від усіх під остогидлим ім’ям Нунке.

— Я припускаю, що у вас з Лютцом була розбіжність у поглядах, — почав було Григорій, та Нунке нетерпляче спинив його.

— Найгірше полягає в тому, що хлопець кілька разів відвідував його в східному секторі, і моя дружина, фрау Берта, бажаючи виправити свій недогляд у вихованні сина, потай від мене розшукала колишнього репетитора, щоб поставити перед ним вимогу раз і назавжди припинити ці компрометуючі нашу родину зустрічі. На жаль, це сталося в день убивства, Берту й Лютца бачили разом, через недосвідченість вона повелася необережно. Тепер під загрозою наша фамільна честь, адже це побачення можуть витлумачити зовсім в іншому світлі. Навіть гірше: деякі газети прямо пов’язують появу «таємничої дами» з тим, що сталося в гаю під Каровом. Отже, східна поліція поведе розшуки і в цьому напрямку. Уявляєте, який зніметься лемент, коли поліція докопається до прізвища особи, з якою Лютца бачили востаннє? Іноді мені здається, ніби я втрачаю розум, так несподівано це на мене навалилося… — Нунке витер спітніле чоло, втупився в одну точку. — Пробачте, Фред, трохи відпочину, дуже шумить у вухах, певно, знову підскочив тиск.