Теорія розмежування складів злочинів
- Автор: Брич Лариса Павлівна
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Львівський державний університет внутрішніх справ
- ISBN: 978-617-511-145-1
- Жанр: право
Электронная книга - «Теорія розмежування складів злочинів». Краткое содержание книги:
Таким чином потерпілий як ознака складу злочину — це особа, якій суспільно небезпечним діянням, котре є ознакою відповідного складу злочину, заподіяно саме ту шкоду, що передбачена як ознака цього складу злочину, з певною особливістю(-ями) статусу якої закон пов’язує наявність конкретного складу злочину[703]. Власне під кутом зору наведеного розуміння можливим є аналіз ролі потерпілого у розмежуванні складів злочинів.
Потерпілий у його кримінально-правовому значенні має властивість бути спільною ознакою складів злочинів. Так, потерпілий, який у складі злочину «Посягання на життя державного чи громадського діяча» (ст. 112 КК України) названий як Голова, чи суддя Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України, а у складі «Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя» (ст. 379 КК України) — як суддя, є спільною ознакою названих суміжних складів злочинів. А потерпілий — особа, яка перебуває у небезпечному для життя стані — є спільною ознакою складів «Залишення в небезпеці» (ст. 135 КК України) та «Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані» (ст. 136 КК України) — складів злочинів, передбачених нормами, що співвідносяться відповідно як спеціальна та загальна.
На підставі наведеного можна резюмувати, що жоден з видів об’єкта, виділених по вертикалі, самостійного і безпосереднього значення як спільна ознака, за якою виокремлюється коло складів злочинів, що підлягають розмежуванню, не має. Їхнє значення в цьому процесі є абстрактним і непрямим. Воно проявляється через безпосередню роль ознак, які вказують на об’єкт складу злочину: предмет, потерпілий, а також ознаки, що належать до інших елементів складу злочину: суспільно небезпечні наслідки…
З’ясувавши, як розподілене значення видів об’єкта складу злочину та його приналежностей: предмета і потерпілого, у виконанні ними функцій спільних ознак, потрібно перейти до встановлення співвідношення їхньої ролі у виконанні розмежувальної функції у суміжних складах злочинів.
Само собою зрозуміло, що загальний об’єкт складу злочину, як ознака, зміст якої незмінний у всіх складах злочинів, не може виконувати розмежувальну функцію[704].
Щодо розмежувальної ролі інших видів об’єкта можна виділити два підходи, які сформувались у кримінально-правовій науці. Перший полягає у констатації їхнього самостійного значення як розмежувальних ознак суміжних складів злочинів. Ця позиція представлена у роботах Є.В. Фесенка, К.С. Хахуліної. У деяких роботах, у яких зачіпаються питання розмежування конкретних складів злочинів також мають місце твердження про можливість розмежовувати склади злочинів за об’єктом[705]. Але тон аргументації у авторефератах кандидатських дисертацій показує, що це навряд чи принципова, усвідомлена позиція авторів, скоріше інертна.
703
Констатуючи, що в сучасній доктрині вирізняють кримінально-правове, кримінологічне та кримінально-процесуальне поняття потерпілого А.А. Музика та Є.В. Лащук цілком слушно пропонують визначитися з термінологією. «…кримінально-правове поняття аналізованої ознаки слід називати потерпілим від злочину; кримінологічне — жертвою злочину; кримінально-процесуальне — потерпілим у кримінальній справі», — вважають науковці (Музика А.А. Предмет злочину: теоретичні основи пізнання: монографія / А.А. Музика, Є.В. Лащук. — К.: Видавець Паливода А.В., 2011. — 192 с. — С. 65).
Цілком солідаризуюсь з А.А. Музикою та Є.В. Лащуком (Музика А.А. Там само. — С. 74–77) в тому, що існує необхідність термінологічно відокремити потерпілого від злочину, як особу, щодо якої вчинено суспільно небезпечно діяння, і якій злочином заподіяно шкоду, від особи, щодо якої вчинено суспільно небезпечно діяння, але шкода їй не заподіюється, що обґрунтовується принциповою статусною відмінністю між названими видами адресатів суспільно небезпечного діяння. Проте, запропонований ученими термін «псевдопотерпілий» не зовсім точно відображає суть означуваного ним явища.
704
Брич Л.П. Суміжні склади злочинів: поняття та ознаки / Л.П. Брич // Підприємництво, господарство і право. — 2006. — № 6. — С. 102–109.
705
Бахуринська О.О. Кримінально-правова характеристика порушення вимог законодавства про охорону праці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / О.О. Бахуринська. — К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2007. — 20 с. — С. 13; Листков А.Н. Значение объекта и предмета преступления для отграничения посягательств на природные ресурсы от хищений / А.Н. Листков // Актуальные проблемы ответственности за посягательства на экономическую систему СССР: Межвуз. сб. науч. тр. / Горьк. ВШ МВД СССР. — Горький, 1983. — С. 105–114. — С. 111–113; Матвійчук В.К. Кримінально-правова охорона навколишнього природного середовища (кримінально-правове та кримінологічне дослідження) / В.К. Матвійчук. — К.: Азимут-Україна, 2005. — 464 с. — С. 383; Мохончук С.М. Кримінальна відповідальність за тероризм: автореф. дис на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / С.М. Мохончук. — Харків: Університет внутрішніх справ МВС України. — 16 с — С. 13; Політова А.С. Кримінально-правова характеристика злочинів проти свободи особи за законодавством України): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / А.С. Політова. — К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2007. — 20 с. — С. 14; Рибачук В.І. Кримінально-правові та кримінологічні аспекти боротьби з незаконними діяннями при поводженні зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / В.І. Рибачук. — Одеса: Одеська національна юридична академія. — 2001. — 21 с. — С. 10; Саско О.І. Кримінальна відповідальність за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (аналіз складу злочину): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / О.І. Саско. — Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2007. — 18 с. — С. 10–11; Чеботарева Г.В. Уголовно-правовые проблемы трансплантации органов и тканей человека и донорства крови в Украине / Г.В.Чеботарева. — К.: КНЭУ, 2006. — 180 с. — С. 58.